Вогнище
Не раніше	неправильна дата (досяжна точність)
Вогнище у Вікісховищі

Во́гнище^[1][2], рідше о́гнище — місце для розкладання вогню, як правило, усередині приміщення.

Домашнім (домовим, ро­динним, сімейним) вогнищем прийнято називати свою оселю, родину. Це йде з давніх часів, коли святинею дому було вогнище, де горів вогонь — джерело тепла в оселі. Всі обряди, пов'язані з до­мовим вогнищем, виконував бать­ко, голова родини. Божеством домового вогнища був домовик^[2].

У Стародавньому Римі простір у середині житлового будинку був відомий як атріум (atrium) — його назва походить від ater («чорний», «темний») і пов'язана зі стінами, закіптявілими від вогнища, що первісно розташовувалося в його центрі. На честь богині вогнища Форнакс справляли свята — форнакалії.

Згідно з однією з гіпотез, зі словом огнище в значенні «вогнище, дім» пов'язана назва давньоруської посади огнищанина (за іншим припущенням, вона походить від іншого значення слова, а саме вирубаної і випаленої ділянки в лісі)^[3].

• Вогнище — те ж саме, що й багаття
• Вогнище — місце, де горіло багаття

• Вогонь
• Камін
• Кабиця
• Піч
• Груба