Водяний годинник, клепси́дра, гідроло́гіум (лат.hydrologium, від грец.ὕδωρ, «вода» + horologium, «годинник») — прилад для вимірювання проміжків часу, принцип дії якого ґрунтується на витіканні води з посудини. Водяний годинник відомий з часів ассирійців і вавилонян та Стародавнього Єгипту. Водяні годинники виготовляються у вигляді циліндричної посудини, з якої витікає цівка води. Вони застосовувалися до XVII ст.
У греків і римлян були поширені водяні годинники простої конструкції — наприклад, ними вимірювалася тривалість виступів ораторів у суді. Першим водяний годинник встановив у РиміСципіон Назіка (157 р. до н. е.). Водяний годинник Помпея славився прикрасами з золота та дорогоцінних каменів. У VI ст. славились механізми Боеція, які він створив для Теодориха. Китайський винахідник Ї Хоїн725 року створив спусковий механізм для водяного годинника, що дозволило побудувати перші точні механічні годинники[1]. Надалі розповсюдження цих годинників уже не таке поширене — папа Павло I послав Піпіну Короткому водяний годинник, як велику рідкість. Гарун аль-Рашид прислав Карлу Великому в Ахен (809) дуже складний водяний годинник. Наприкінці X століття прославився своїми механізмами Герберт (папа Сильвестр II). Відомий водяний годинник Оронція Фінея і Кірхера, робота якого базується на принципі сифона.
Математики пізніших часів — Галілей, Варіньон, Бернуллі розв'язували задачі стосовно роботи водяних годинників.
Клепсидра
Клепсидра (грец.κλεψύδρα, букв. — «викрадач води») — прилад для вимірювання часу у вигляді посудини, з якої вода краплями витікає в іншу посудину, де рівень води показує час. Різновид водяного годинника.
Joy of Knowledge: Science and the Universe / James Mitchell (Editor). — Worthing : Littlehampton Book Services Ltd, 1978. — 304 с. — (The Mitchell Beazley joy of knowledge library) — ISBN 0855331119.(англ.)