Серед сучасної забудови виділяється комплекс будівель дитячої лікарні Охматдит. Спочатку це була лікарня для чорноробів, відкрита у 1894 році. Згідно з статутом, лікарня призначалася «для безкоштовного лікування чорноробів та взагалі незаможних осіб, які страждають на переважно гострі захворювання». Майже усі будівлі комплексу були зведені на кошти засновника лікарні, цукрозаводчика та мецената Ніколи Терещенка та його сина Івана. На будівництво хірургічного корпусу кошти у своєму заповіті залишив інший меценат — Михайло Дегтерьов.
Збереглися поодинокі будівлі 2-ї половини ХІХ — початку ХХ століття (№№ 12, 28, 41).
Будинок № 28 (остання третина ХІХ ст., з надбудовою 20-х — 30-х років ХХ ст.) — двоповерховий, на високому мурованому цоколі-напівповерсі, розташований на території лікарні ОХМАДИТ.[8]
Проект реконструкції кварталу поблизу вулиці Чорновола (тоді — Косіора), яка мала стати проспектом, був підготовлений ще у 1983 році архітекторами інституту Київпроект. За цим проектом, у районі майбутнього проспекту мали бути зведені багатоповерхові житлові будинки складної конфігурації, на базі серії «Т», як перша спроба комплексної забудови в центральному районі міста. У 1986 році розпочалося будівництво мікрорайону, а у 1988 році був зведений перший будинок — № 10. Але на той час вже змінився політичний стан у країні та загальний підхід до проектування забудови даної місцевості. Під тиском нового головного архітектора Києва Миколи Жарікова«Київпроект» визнав недоречність будівництва панельних будинків у майже центрі міста. Роботи над будівництвом мікрорайону загальмувалися, закінчували будувати ті будинки, які почали раніше. Надалі забудова вулиці вже проходила безсистемно. Вулиця переважно забудована сучасними багатоповерхівками 1990-х — 2000-х років.
Пам'ятники та меморіальні дошки
На будівлях лікарні встановлено низку меморіальних дощок:
головний корпус — Новіковій Тетяні Петрівні (01.01.1924 — 28.06.1994), головному лікарю-організатору першої в місті Києві дитячої спеціалізованої лікарні
корпус 1 — Сигалову Давиду Лазаревичу, лікарю-педіатру, який працював у дитячих клініках лікарні з 1924 р. понад 60 років. Відкрита у 1998 році.
корпус 3 — професору Шуринку Андрію Романовичу, дитячому хірургу, заслуженому діячу науки, який працював у лікарні з 1957 по 1969 р. Відкрита 15 січня 1970 року, скульптор Г. М. Молдаван.
корпус 11 — професору Сітковському Миколі Борисовичу, дитячому хірургові, який працював у лікарні з 1956 по 2003 р.
У подвір'ї гімназії № 153 до жовтня 2023 року містився невеликий пам'ятник-погруддя Олександрові Пушкіну, чиїм іменем названо гімназію. Погруддя демонтовано в межах деколонізації символічного простору столиці[9].
Кадетське шосе (Повітрофльотське) // Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 25.
Повітрофльотське шосе, Кадетське // Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 36.
Повітрофлотське шосе // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 241.
Косіора вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 82.
