Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Вулиця Заньковецької (Київ)

Вулиця Заньковецької
Київ
МісцевістьСадиба Мерінга
РайонПечерський
Назва на честьМ. К. Заньковецької
Колишні назви
Мерінгівська, Фірдоусі
Загальні відомості
Протяжність230 м
Координати початку50°26′51.1″ пн. ш. 30°31′34.4″ сх. д. / 50.447528° пн. ш. 30.526222° сх. д. / 50.447528; 30.526222
Координати кінця50°26′44.2″ пн. ш. 30°31′27.5″ сх. д. / 50.445611° пн. ш. 30.524306° сх. д. / 50.445611; 30.524306
поштові індекси01001
Транспорт
Найближчі станції метро «Хрещатик»
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10561
У проєкті OpenStreetMapr372698
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Заньковецької у Вікісховищі

Ву́лиця Занькове́цької — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Архітектора Городецького до Лютеранської вулиці. Прилучається вулиця Богдана Ступки.

Історія

Вулиця виникла у 1890-ті роки під назвою Мерінгівська — на честь професора медицини Київського університету Федора Федоровича Мерінга, по території колишньої садиби якого прокладено вулицю. З 1937 року — вулиця Фірдоусі[1][2], на честь класика перської літератури X—XI Фірдоусі. Сучасна назва на честь української актриси Марії Заньковецької — з 1944 року[3][4].

Пам'ятники архітектури

буд. № 5/2.
буд. № 6.
буд. № 7.
буд. № 10/7.

Втрачені будівлі

На вулиці були кафе-шантан «Аполло» (будинок № 8; описане в романі Юрія Смолича «Мир хатам — війна палацам»; після жовтня 1917 року використовувалося як службове приміщення), театр Геймана (у 1918 році — Державний драматичний театр, у 1919 році — Музична драма, згодом приміщення робітничих клубів, 1930-х роках — театр Київського військового округу[6]; остання реконструкція і розширення в 1938 році, архітектор Йосип Каракіс). Приміщення не збереглося.

Особистості, пов'язані з вулицею

Меморіальні дошки

В руці Богдан Ступка тримає капелюх, а знизу — табличка з інформацією:
У цьому будинку від 1987 до 2012 року мешкав Богдан Ступка, майстер сцени і кіно.

Автор — скульптор Микола Зноба[7].

На чорній гранітній плиті висічений барельєфний портрет Івана Паторжинського, контурні зображеня актора в ролях Тараса Бульби із одноіменної опери та Виборного із «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка, дяка Гаврила із опери «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича, Карася із опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Івана Сусаніна із опери «Життя за царя» Михайла Глінки, Кончака із опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна, а також напис:
У цьому будинку в 1951—1960 рр. жив народний артист СРСР професор Паторжинський Іван Сергійович.

Автори — скульптор Валентин Зноба, архітектор Валентина Корнєєва[8].

  • буд. № 5/2 — меморіальна дошка на честь письменника Юрія Смолича. Встановлена 6 лютого 1980 року.
На бронзовій плиті — композиційний барельєфний портрет письменника і рельєфний напис:
У цьому будинку в 1952—1976 р.р. жив і працював видатний письменник Юрій Смолич 1900—1976.

Автори — скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко[9].

  • буд. № 7 — меморіальна дошка на честь поетеси Анни Ахматової. Встановлена у 1989 році до 100-річчя з дня народження.
На плиті із білого мармуру напис:
У цьому будинку в 1906 році жила видатна російська поетеса Анна Ахматова.

Автор — архітектор В'ячеслав Дормідонтов[10].

  • буд. № 7 — меморіальна дошка на честь письменника Дмитра Прилюка. Встановлена у 1991 році.
Бронзовий горельєф з написом:
У цьому будинку в 1976—1987 рр. жив і працював український радянський журналіст, письменник, учений Дмитро Михайлович Прилюк.

Автори — скульптор Семен Андрейченко, архітектор Костянтин Сидоров.

Бронзовий горельєф з написом:
В цьому будинку жили видатні діячі українського мистецтва режисер Ірина Молостова (1929—1999) та балетмейстер Борис Каменькович (1921—2001).

Автор — скульптор Володимир Щур.

Колишні

Івану Паторжинському.
Юрію Смоличу.
Анні Ахматовій.
Дмитру Прилюку.
І. Молостовій та
Б. Каменьковичу.
Олексію Федорову.

Примітки

  1. Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10343. Арк. 54. [Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.]
  2. Перейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Київ: Енциклопедичний довідник, 1981, с. 210.
  5. м. Київ. будинок №7 по вул. Заньковецької / shukach.com.
  6. а б Київ: Енциклопедичний довідник, 1981, с. 211.
  7. Юлія Рябчун (27 серпня 2021). Вітає з капелюхом. У Києві відкрили пам’ятний горельєф Богдану Ступці. Суспільне. Новини.
  8. Киев: Страницы мемориальной летописи, 1987, с. 214, И. С. Паторжинскому (1896—1960).
  9. Киев: Страницы мемориальной летописи, 1987, с. 239, Ю. К. Смоличу (1900—1976).
  10. П. М. Калугин. Дом, в котором жила Ахматова А. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 8. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)

Джерела

Kembali kehalaman sebelumnya