Вілсон Такер

Вілсон Такер
англ. Wilson Tucker
Ім'я при народженні	Артур Вілсон Таке (англ. Arthur Wilson Tucker)
Псевдонім	Боб Такер
Народився	23 листопада 1914(1914-11-23) Діер-Крік, Іллінойс
Помер	6 жовтня 2006(2006-10-06) (91 рік) Сент-Пітерсберг, Флорида
Країна	США
Діяльність	письменник, оператор проектора
Мова творів	англійська
Роки активності	1956—2006
Напрямок	фантастика, містика
Жанр	наукова фантастика і класичний детективd
Magnum opus	«Рік спокійного сонця» (англ. The Year of the Quiet Sun)
Нагороди	Зала слави наукової фантастики і фентезі (2003) Retro Hugo Award for Best Fanzined (2018, 2019) Премія «Г'юго» найкращому письменнику-аматору (1970)
Сайт: printsations.com/WTucker.htm

Артур Вілсон Такер (англ. Arthur Wilson Tucker, 23 листопада 1914 року, Дір Крік, Іллінойс — 6 жовтня 2006, Сент-Пітерсбург, Флорида) — американський письменник, що писав в жанрах наукової фантастики, фентезі та детективної прози під іменем Вілсон Такер (англ. Wilson Tucker). Деякі свої твори видавав під псевдонімом Боб Такер (англ. Bob Tucker).

Вілсон Такер народився в селищі Дір Крік, штат Іллінойс, проте більшість свого життя провів в Блумінгтоні. Був одружений двічі: в 1937 році одружився з Мері Джостінг, в шлюбі мав сина і дочку, проте в 1942 розвівся. Вдруге одружився в 1953 на Ферн Делорі Брукс, з якою жив аж до своєї смерті в 2006. В другому шлюбі мав трьох синів.

Вілсон Такер працював оператором проектора в театрі, а письменництво вважав своїм хобі^[1]. Зі світом наукової фантастики Такер пов'язав себе в 30-тих роках, посилаючи свої есе і твори до багатьох фензинів під псевдонімами Боб Такер англ. Bob Tucker і Хой Пінг Понг англ. Hoy Ping Pong. Він сам видавав декілька фензинів (найвідоміші з яких Le Zombie і Bloomington News Letter). Хоча він і був активним членом фанів фантастики, тільки в травні 1941 року опублікував своє оповідання «Interstellar Way-Station» в офіційному журналі. Більшість своїх оповідань він згодом перетворював на повноцінні романи.

Першим виданим романом був The Chinese Doll (укр. Китайська лялька) — нефантастичний детектив, в якому він використав багато відсилок до наукової фантастики, зокрема використовував імена фантастів для імен персонажів. Такі дії в американському середовищі фанатів фантастики почали називати «Такеризми» (англ. Tuckerisms) на його честь.^[2] В 1951 році він опублікував свій перший науково-фантастичний роман The City in the Sea (укр. Місто в морі). А в 1980 році він перестав писати твори, хоча і продовжував бути активним учасником різних фанатських подій.

Вілсон Такер виграв премію Г'юго в категорії Найкращий письменник-аматор в 1970 році, а також Ретро-Г'юго в тій самій категорії в 2004 за 1954 рік. Його фензин Bloomington News Letter виграв премію Ретро-Г'юго в категорії Кращий аматорський журнал за 1951 рік.

Також він отримав премію імені Джона Кемпбела за роман The Year of the Quiet Sun (укр. Рік спокійного сонця).

В 1986 році отримав премію «Скайларк», в 1996 році премію Заслужений автор фантастики, а в 2003 році його записали до Залу слави наукової фантастики і фентезі.

• 1951 — The City in the Sea (укр. Місто в морі)
• 1952 — The Long Loud Silence (укр. Тривала гучна тиша)
• 1953 — Wild Talent (укр. Дикий талант)
• 1953 — The Time Masters (укр. Володарі часу)
• 1955 — Time Bomb (укр. Часова бомба)
• 1958 — The Lincoln Hunters (укр. Мисливці на Лінкольна)
• 1960 — To the Tombaugh Station (укр. До станції Томбо)
• 1967 — The Warlock (укр. Чаклун)
• 1970 — The Year of the Quiet Sun (укр. Рік спокійного сонця). Номінувалась на премію Г'юго за найкращий роман.
• 1971 — This Witch (укр. Ця відьма)
• 1974 — Ice and Iron (укр. Лід та залізо)
• 1981 — Resurrection Days (укр. Дні відновлення)

• Цикл творів «Загадки Чарльза Хорне» (англ. Charles Horne Mysteries)
  • 1946 — The Chinese Doll (укр. Китайська лялька)
  • 1947 — To Keep or Kill (укр. Тримати чи вбити)
  • 1948 — The Dove (укр. Голуб)
  • 1949 — The Stalking Man (укр. Переслідувач)
  • 1951 — Red Herring (укр. Червоний оселедець)
• 1956 — The Man in My Grave (укр. Чоловік в моїй могилі)
• 1957 — The Hired Target (укр. Найнята ціль)
• 1963 — Last Stop (укр. Остання зупинка)
• 1965 — A Procession of the Damned (укр. Процесія проклятих)

• 1934 — Letter: Report of the 196th Convention, як Хой Пінг Понг
• 1935 — The Monstrosity: (A True Expense), як Хой Пінг Понг
• 1941 — Interstellar Way-Station
• 1942 — That Mysterious Bomb Raid, під псевдонімом Боб Такер
• 1942 — Gentlemen—The Queen!, під псевдонімом Боб Такер
• 1942 — The Princess of Detroit, під псевдонімом Боб Такер
• 1942 — Prison Planet, під псевдонімом Боб Такер
• 1943 — Miraculous Fluid, під псевдонімом Боб Такер
• 1943 — Exit, під псевдонімом Боб Такер
• 1944 — The Other, разом з Дороті Лес Тіна (англ. Dorothy Les Tina) під псевдонімом Сенфорд Вейд
• 1950 — The Job Is Ended
• 1951 — The Tourist Trade, під псевдонімом Боб Такер
• 1951 — My Brother's Wife
• 1951 — The Visitors…
• 1951 — Voices at Night
• 1952 — The Wayfaring Strangers
• 1952 — To a Ripe Old Age
• 1953 — The Mountaineer
• 1953 — Able to Zebra
• 1954 — The Street Walker
• 1954 — Home Is Where the Wreck Is
• 1954 — «MCMLV»
• 1959 — King of the Planet
• 1960 — To the Tombaugh Station
• 1962 — Small Voice
• 1965 — The Recon Man
• 1971 — Time Exposures
• 1975 — The Long Loud Silence (Chapter 13)
• 1978 — The Near-Zero Crime Rate on JJ Avenue

• Профіль Вілсона Такера [Архівовано 15 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Некролог
• Некролог на sfwa.org
• Вілсон Такер на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)