Вітантоніо Ліуцці
Вітанто́ніо "То́ні" Ліу́цці (італ. Vitantonio "Tonio" Liuzzi; нар. 6 серпня 1980, Локоротондо) — італійський професійний гонщик, який раніше виступав у Формулі-1 за команди Red Bull, Toro Rosso, Force India і HRT. КартингЛіуцці народився у Локоротондо, що в Італії. Як і більшість гонщиків, кар'єру пілота розпочав у картингу у віці 9 років. У 1993 році виграв Чемпіонат Італії з картингу, а в 1995 році зайняв друге місце за підсумками сезону Чемпіонату Світу з картингу. У тому ж році він зайняв 5-те місце на Європейському Чемпіонаті з картингу. У 2001 році виграв Чемпіонат Світу з картингу, перемігши самого Міхаеля Шумахера [1]. Кар’єра до Формули-1Молодші Формульні серіїПісля перемоги у Чемпіонаті Світу з картингу, Ліуцці перейшов до чемпіонату Єврокубок Формули-Рено 2.0, де посів друге місце за підсумками сезону 2001 року. Потім, виступаючи у Німецькій Євросерії Формули-3, зайняв тільки дев'яте місце за підсумками сезону.[2] На Гран-прі Сан-Марино, Міжнародної серії Формули-3 Ліуцці виграв. Після цього у 2003 році компанія Ред Булл підписала з ним контракт на виступ у Формулі-3000. За підсумками цього чемпіонату Вітантоніо зайняв восьме місце. У наступному році Ліуцці перейшов до команди Arden, де виграв сім з десяти гонок і достроково завоював чемпіонський титул за одну гонку до фінішу чемпіонату.[3] Формула-1Прихід у Формулу-1Чемпіонство у Формулі-3000 привернуло увагу команд Формули-1. Багато чуток ширилось про можливий перехід Ліуцці до команди Ferrari. Перші тести він провів за кермом Sauber[4], хоча в результаті Тоні у січні 2005 підписав контракт з командою Red Bull. Red Bull Racing (2005)На початку сезону ходили чутки, що напарником Девіда Култхарда стане саме Ліуцці. Проте, команда вирішила інакше і замість Вітантоніо місце другого пілота зайняв Крістіан Клін. Ліуцці став тест-пілотом. Незважаючи на гарні результати Кліна у трьох перших гонках сезону, команда у наступних чотирьох «бойовим» пілотом вибрала Ліуцці (як виявилось, ще до початку сезону між пілотами та командою була домовленість, що Крістіан та Вітантоніо будуть по черзі виступати у гонках). У своїй першій гонці Гран-прі Сан-Марино Ліуцці зайняв 8 місце і заробив перші залікові бали у Формулі-1 (це сталося після дискваліфікації пілотів команді БАР). На четвертому етапі Гран-прі Європи Ліуцці приїхав за крок до залікової – 9-тим. Решту сезону він провів як тест-пілот. Toro Rosso (2006–2007)Після придбання компанією Ред Булл команди Мінарді у 2007 році Ліуцці був переведений у нову стайню, яка отримала ім'я Торо Россо[5]. На Гран-прі США Ліуцці, після довгої боротьби з Девідом Култхардом та Ніко Росбергом, приїхав восьмим, заробивши перші залікові бали для команди у сезоні. На жаль, це очко так і залишилось єдиним заліковим балом за підсумками сезону. 13 лютого 2007 року Вітантоніо був підтверджений як основний пілот Торо Россо на сезон 2007. Перша частина сезону пройшла для Ліуцці невдало: він часто припускався помилок. Пішли чутки про заміну Вітантоніо на Себастьяна Феттеля чи Себастьєна Бурде. Під кінець чемпіонату Ліуцці став покращувати свої результати. На Гран-прі Китаю він приїхав п'ятим, заробивши таким чином три залікові бали. Force India (2008–2010)10 серпня 2007 року в Toro Rosso підтвердили, що Себастьєн Бурде приєднається до команди на сезон 2008 року, залишивши Ліуцці без місця.[6] Менеджер Ліуцці, колишній бос Lotus Пітер Коллінз, підтвердив, що Ліуцці бажає продовжити свою кар'єру у Формулі-1.[7] Його пов’язували з роллю тест-пілота команди Williams, але врешті-решт ця роль дісталась Ніко Гюлькенбергу.[8] Згодом 10 січня 2008 року він отримав роль тест-пілота в команді Force India.[9] Ліуцці заявив, що сподівається отримати місце бойового пілота у 2010 році, оскільки він має контракт до 2011 року, а контракти його товаришів по команді Адріана Сутіла та Джанкарло Фізікелли дійсні до кінця 2009 року.[10] 3 вересня 2009 року Force India відпустила Фізікеллу, щоб він міг замінити Луку Бадоера у Ferrari, який заміняв у двох гонках травмованого пілота скудерії Феліпе Массу. 7 вересня 2009 року Force India оголосила, що Ліуцці виступатиме за них у п'яти останніх гонках сезону Формули-1 2009 року. Він дебютував за Force India на Гран-прі Італії 2009 року та кваліфікувався сьомим, що було вражаючим результатом, враховуючи той факт, що він почав гонку з більшим завантаженням пального, ніж його молодший товариш по команді Сутіл. Він стабільно їхав в очках, але був змушений зійти з дистанції на 22 колі через несправність трансмісії. 27 листопада 2009 року Force India оголосила, що залишила Адріана Сутіла та Ліуцці пілотами на 2010 рік. Ліуцці вперше набрав очки після Гран-прі Китаю 2007 року на Гран-прі Бахрейну, що відкривав сезон 2010 року. Він фінішував дев'ятим у гонці, набравши два очки завдяки введенню нової системи очок у Формулі-1 у 2010 році. На наступному етапі в Австралії він фінішував сьомим за мінливих погодних умов, набравши ще шість очок. У Монако Ліуцці фінішував дев'ятим, набравши ще два очки для Force India. На Гран-прі Канади Ліуцці пройшов кваліфікацію з найкращим у кар’єрі шостим місцем, яке покращилося до п’ятого після зміни коробки передач на боліді Марка Веббера. У гонці Ліуцці фінішував дев’ятим після того, як зіткнувся з Феліпе Массою в першому повороті. Він набрав ще одне очко на Спа-Франкоршам після того, як Хайме Альгерсуарі був оштрафований після гонки за те, що він отримав перевагу, зрізавши шикану «Bus Stop» на останніх колах. Він повторив свій найкращий результат в перегонах Формули-1, фінішувавши шостим на Гран-прі Кореї. Ліуцці закінчив сезон 15-м у чемпіонаті з 21 очком, що стало його найкращим результатом у кар’єрі Формули-1. Незважаючи на те, що у нього був чинний контракт з Force India на 2011 рік, Ліуцці був замінений Полом ді Рестою.[11] HRT (2011–2012)Ліуцці розглядався як можлива заміна Роберта Кубіци в Lotus Renault GP на сезон 2011 року після того, як Кубіца отримав травмувався під час аварії на ралі в Італії 8 лютого.[12] Однак, незважаючи на чутки про те, що Кубіца хотів, щоб Ліуцці був його заміною,[13] команда вирішила найняти на цю роль Ніка Гайдфельда. Згодом було оголошено, що Ліуцці проведе тести з командою Hispania Racing на трасі Каталунья, оскільки іспанська команда розглядало його на місце другого пілота поруч з Нараїном Картікеяном.[14] Ліуцці було затверджено на цю роль 9 березня 2011 року.[15] Він не пройшов кваліфікацію на Гран-прі Австралії та зійшов в Малайзії після того, як команда відкликала його з міркувань безпеки.[16] Він зміг вперше фінішувати з командою, здобувши два 22-х місця у Китаї та Туреччині, але зійшов в Іспанії через проблему з коробкою передач. Він посів 16-е місце в Монако та 13-е місце в Канаді, що стало найкращим результатом для Hispania Racing на той момент. Після 23-го місця у Валенсії та 18-го на Гран-прі Великої Британії він не зміг фінішувати в Німеччині через проблеми з електрикою. Ліуцці став останнім класифікованим пілотом в Угорщині (20-ий) і Бельгії (19-ий), перед тим як зійшов на першому колі в Італії після контакту з Хейккі Ковалайненом. В результаті контакту Ліуцці пролетів по траві прямо на Віталія Петрова та Ніко Росберга. Він став останнім класифікованим пілотом в Сінгапурі (20-ий), Японії (23-ій) і Кореї (21-ий). На Гран-прі Індії його замінив Нараїн Картікеян, який повернувся до ролі основного пілота перед своїми домашніми вболівальниками в партнерстві з Данієлем Ріккардо. Ліуцці за кермо в Абу-Дабі, однак, знову став останнім класифікованим пілотом на двадцятому місці. У фінальній гонці в Бразилії він кваліфікувався 21-м, випередивши свого напарника по команді Ріккардо та обидві машини Virgin. Він йшов попереду Ріккардо в гонці, але був змушений зійти з дистанції на 61 колі через несправність генератора. У січні 2012 року Ліуцці заявив, що, незважаючи на те, що у нього був контракт на продовження роботи з командою в 2012 році, його позиція в команді була невизначеною.[17] У лютому 2012 року було оголошено, що Нараїну Картікеяну було передано фінальне місце в перегонах; залишивши Ліуцці без місця за кермом. Інші гоночні серіїНе отримавши місця у Формулі-1, Ліуцці шукав інші варіанти перегонів. Зрештою він приєднався до International Superstars Series у сезоні 2012 року, виступаючи за CAAL Racing на Mercedes C63 AMG. Він посів свій перший подіум в першій гонці під час першого раунду в Монці[18] та здобув свою першу перемогу в сезоні під час другої гонки цього раунду.[19] Він фінішував другимим в чемпіонаті 2012 року, та третім в чемпіонаті 2013 року. У 2014 році Ліуцці переїхав до Японії і брав участь у змаганнях Super GT (клас GT500) і Super Formula. У своєму першому сезоні Super GT він виступав за команду Autobacs Racing Team Aguri (ARTA) разом з Косуке Мацуурою. У 2015 році він приєднався до команди Формули E Trulli GP, яку заснував колишній пілот Формули-1 Ярно Труллі.[20] Ліуцці провів 5 гонок з командою та фінішував один раз в очках, здобувши 9-е місце на е-Прі Берліна. В наступному сезоні Формули Е 2015–16 боліди команди не змогли пройти контрольну перевірку на перших двох е-Прі і команда відмовилася від подальшої участі в чемпіонаті після е-Прі Путраджаї 2015 року.[21] Результати виступівГоночна кар’єра
† Ліуцці брав участь в змаганні за запрошенням, тому йому не нараховувалися очки чемпіонату. Формула-1Легенда до таблиці
† Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90% дистанції. Примітки
Посилання
|