|
Гайдук Віталій Анатолійович
Віта́лій Анато́лійович Гайду́к (нар. 19 липня 1957, с. Хлібодарівка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український політичний діяч і підприємець, один із засновників корпорації Індустріальний союз Донбасу, кандидат економічних наук, Секретар Ради національної безпеки і оборони України (10 жовтня 2006[1] — 12 травня 2007[2]). Один з найбагатших українців, капітали оцінюються у 2,3 мільярди доларів[3]. БіографіяГайдук народився в селі Хлібодарівка, Волноваський район, Донецька область. Одружений, має сина і дочку. ОсвітаДонецький політехнічний інститут (1980), інженер-економіст, «Економіка і організація машинобудівної промисловості»; кандидатська дисертація «Організаційно-економічний механізм управління лізингом» (Інститут економіки промисловості НАН України, 2001). Кар'єраЗ 1980 — інженер Донецького політехнічного інституту. 1981—1988 — старший економіст, начальник відділу економіки і організації праці, заступник директора з економіки Донецького обласного центру «АвтоВАЗтехобслуговування». 1988—1994 — директор Зуївського енергомеханічного заводу. З листопада 1994 — заступник голови Донецької обласної ради. Листопад 1995 — липень 1996 — заступник голови з питань роботи промисловості, транспорту і зв'язку[4][5], червень — вересень 1997 — перший заступник голови Донецької облдержадміністрації[6][7]. У травні 1997 головою ОДА став Віктор Янукович. Січень 2000 — квітень 2001 — Гайдук стає першим заступником Міністра палива та енергетики України[8][9]. 2001 — перший заступник керівника центрального апарату Партії регіонів. 22 листопада 2001 — 26 листопада 2002 — Міністр палива та енергетики України[10][11]. 26 листопада 2002 — 5 грудня 2003 — Віце-прем'єр-міністр України[12][13]. Травень 2004 — грудень 2006 — голова спостережної ради ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського»; президент консорціуму «Індустріальна група» (м. Київ). Був членом політвиконкому Партії регіонів. Наукові праці та нагородиАкадемік Академії економічних наук України. «Заслужений енергетик СНД». Знаки «Шахтарська слава» III, II, I ст. Почесна грамота Кабінету міністрів України (2004)[14]. Орден «За заслуги» III ст. (2005)[15]. Державний службовець 1-го рангу (січень 2007)[16]. Співавтор монографії «Проблемы и перспективы развития лизинга в Украине» (2000). Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
