Гайсинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії . Повітовий центр — місто Гайсин .
Повіт межував на заході з Брацлавським на півдні з Ольгопільським , на південному сході з Балтським повітами Подільської губернії, на сході з Уманьським та на півночі з Липовецьким повітами Київської губернії . Загальна площа повіту становила 309 666 десятин (3 383 км² ).
Склад
Всіх поселень в повіті було 572, в тому числі 1 місто і 11 містечок (8 власницьких і 3 казенних).
Станом на 1885[ 1] , 1895[ 2] , 1905[ 3] , 1913[ 4] [ 5] повіт поділявся на 12 волостей : Гранівська , Кіблицька , Кисляцька , Краснопільська , М'якохідська (згодом Красносільська) , Кунянська , Ладижинська , Нижчекропивнянська , Соболівська , Теплицька , Тернівська , Хащуватська та місто Гайсин з Гайсинськими хуторами.
Станом на 1886 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 12 волостях. Населення — 158 909 осіб (78698 чоловічої статі та 80211 — жіночої), 22 754 дворових господарства[ 1] .
Земля повіту
Площа, десятин
У тому числі орної, дес.
Сільських громад
152998
118633
Приватної власності
123473
77438
Казенної власності
18541
1591
Іншої власності
8574
5841
Загалом
303586
203503
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 142 чоловік. З них 86,33 % — українці , 10,37 % — євреї , 1,88 % — росіяни , 1,23 % — поляки [ 6] .
Станом на 1922 повіт поділявся на 14 волостей[ 7] . До вже існуючих додалися дві волості: Джулинська і Севаст'янівська .
Джерела
Посилання
↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Подольскій адресъ-календарь / Составилъ В. К. Гульдманъ . — Каменецъ-Подольскій : Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета, 1895. — VIII + 452 + IX с.(рос. дореф.)
↑ Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.)
↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія . — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
↑ Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій . — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — 1158 с. (рос. дореф.)
↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 19 листопада 2008 .
↑ Народный комиссариат внутренних дел . Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР . — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)
Округи (1923—1925) Повіти (1797—1923) Повіти (1795—1797)