Га́нда (луганда, ваганда, баганда) — народ групи банту у Східній Африці; найчисельніший з 43-х народів в Уганді.
Чисельність і територія проживання
Люди ганда (одн.муганда, мн.баганда) населяють історичну область (королівство) Буганда, між озерами Вікторія та Кьога (суч. провінція Буганда).
Чисельність ганда — понад 3,5 млн осіб (1991) в Уганді або бл. 20 % населення країни (1972); також близько 10 тисяч осіб у Танзанії (1997).
Мова і віросповідання
Мова ганда (луганда), що належить до північної групи мов банту, є другою найпоширенішою мовою спілкування (поруч з англійською) в Уганді. Нею ведуться радіопрограми, видаються газети, навчаються діти у школі, проте половина ганда є малописьменні.
Ганда є частиною бантумовних мігрантів з Центральної Африки, які прийшли на території сучасної Уганди не раніше початку 2-го тисячоліття.
Ганда склали етнічну основу ранньодержавного утворення Буганда (на зламі ХІІІ-XIV ст.ст. — XIX століття), в якій на час проникнення європейців (1858 рік) була сформована сильна централізована влада, діяли системи судів та стягнення податків і мит, постійна армія тощо.
У XVIII—XIX ст.ст. Буганда за розвитком економіки і культури стояла вище від сусідніх народів та їх об'єднань. Ганда здавна практикували обробку землі мотикою, плавкуміді, добування золота. Вже в 2-й пол. XIX ст. феодальні відносини в Буганді були основними. По всій країні ще на початку XIX ст. встановилась єдина одиниця обміну — раковина молюскакаурі.
1875 року, за царя (місцева назва «кабака») Мтеза, чисельність війська досягала 150 тис. чол., був флот з 300 кораблів. Баганда знали вогнепальну зброю.
Історія колонізації Буганди починається з 2-ї пол. XIX ст. Скориставшись внутрішньою боротьбою з арабами наступника Мтеза кабаки Мван-га, англійці, підтримавши його, уклали «договір» про встановлення британськогопротекторату. Це призвело до дальшого зубожіння населення, — в нього відібрано найкращі землі для колонізаторів, запроваджено вищі податки, примусову працю на фермах і підприємствах колонізаторів тощо.
У ХХ ст. боротьбу трудящих протекторату Уганда проти колоніалізму за здобуття незалежності очолив Національний конгрес Уганди. З 1962 року (рік проголошення незалежності Угандою) баганда — провідний етнос країни.
Ганда — традиційно найбільш урбанізований народ Уганди — бл. 50 % ганда живе в містах.