Гармати Кане

Гармати Кане - серія артилерійських систем, розроблених французьким інженером Гюставам Кане (Gustave Canet) (1846–1913), який був конструктором фірм Schneider et Cie та Le Creusot.

Кане розробив 320 міліметрові морської гармати з довжиною ствола 38 калібрів, надзвичайно потужна зброя для свого часу, спеціально для експортного ринку. Гармату вперше обрав іспанським флотом в 1884 році як частина великої програми його розширення, яка передбачала побудову шість нових броненосців. Іспанська фірма Hontoria отримала ліцензію на виробництво зброї, але з бюджетних причин було завершено лише один броненосець "Pelayo" на якому було дві таких гармати.

Дещо більший успіх чекав гармати Кане у Японській імперії, коли їх обрали як головний калібр для крейсерів типу Мацусіма. Таке рішення узгоджувалося з філософією Jeune École, яка передбачала розміщення переважної вогневої сили (потужні гармати, торпеди) на відносно невеликих кораблях.^[1] Ця філософія виявила великий інтерес для Імператорського флоту Японії, якому не вистачало ресурсів у той час, щоб придбати сучасні пре-дредноути.^[2]

Поставленими в Японію гарматами обладнали три крейсери. Кожна гармата важила 67 тонн і мала ствол 12 метрів, випускаючи снаряд довжиною 112 сантиметрів та вгоню 350 кілограм з ефективним радіусом ураження 8 000 метрів.^[3]

Гармати продемонстрували вкрай обмежені результати час Першої китайсько-японської війни, через повільний темп вогню і численні механічні проблеми. Їх не можна було не спрямовати в бік, тому що їхня віддача призвела б до перекидання корабля. У бою артилеристи були спроможні забезпечити лише по одному пострілу на годину ^[4] через час, необхідний для перезаряджання.

Кане також відомий розробкою артилерійських систем системи Schneider-Canet, зокрема 75 міліметрової залізної гірської гармати BL і швидкострільних 120  і 152 міліметрових гармат.

1. ↑ Roksund, Jeune École
2. ↑ Brooke, Warships for Export pp. 58–60
3. ↑ Japanese 12.6"/38 (32 cm) Canet. navweaps.com. 16 березня 2006. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016.
4. ↑ Wright, Richard N. J. (2000), The Chinese Steam Navy 1862–1945, London: Chatham Publishing, с. 92

• Гармата Canet [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

• Brooke, Peter (1999). Warships for Export: Armstrong Warships 1867–1927. Gravesend: World Ship Society. ISBN 0-905617-89-4.
• Roksund, Arne (2007). The Jeune École: The Strategy of the Weak. Leiden: Brill. ISBN 9789004157231.