|
Гармаш Сергій Леонідович
Сергі́й Леоні́дович Гармаш (нар. 1 вересня 1958, Херсон, Херсон, УРСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно українського походження. Заслужений артист Російської Федерації (2004). Народний артист Російської Федерації (2006). Лауреат низки російських кінопремій. Путініст і українофоб. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[3]. Ранні рокиНародився 1 вересня 1958 року в Херсоні. Мама Сергія Гармаша закінчила сім класів, родом із села на заході України, все життя пропрацювала диспетчером на автобусній станції. Тато спочатку був водієм, потім закінчив інститут і став працювати на керівних посадах. Батьки Сергія — пенсіонери. Сергій був непростою дитиною: частенько бився, бив вікна, міг умовити весь клас замість уроку піти в кіно. Пару разів його виключали зі школи. Батькові доводилось до Сергія застосовувати фізичні покарання. ОсвітаПро акторську професію Сергій не думав — мріяв після школи вступити в морехідне училище. Вибір училища відбувся майже випадково, вибрав те, де іспитів трохи менше. Документи подали в Дніпропетровське театральне училище. Там Сергій Гармаш вивчився на артиста лялькового театру. Потім працював у Херсоні, виїжджаючи з гастролями по довколишніх селищах і колгоспах. Через два роки був призваний до армії — у «будбат». Про той час Гармаш нітрохи не шкодує: «Я там багато чого навчився, що потім у житті стало в пригоді: можу бути бетонником, стропальником, руками багато чого вмію робити». У 1979 році, після служби Сергій поїхав до Москви вступати до театрального училища. Спочатку подав документи відразу до трьох, але потім зупинив свій вибір на школі-студії МХАТ. На іспиті Гармаш читав двадцятихвилинний уривок з Достоєвського. Після закінчення в 1984 році школи-студії МХАТ (майстерня М. Тарханова) Гармаша прийняли до трупи Московського театру «Современник». Акторська кар'єраСьогодні Сергій Гармаш один з провідних акторів театру з цікавим і обширним репертуаром: Лопахін у «Вишневому саду» А. П. Чехова, Старший брат в «Карамазових і пекло» за мотивами пізнього Достоєвського, Альфонс у «Трьох товаришах» Ремарка і Михайло в «Мурлін Мурло» Миколи Коляди, Перший міністр у «Ще раз про голого короля» Леоніда Філатова. Серед кінорежисерів, які працювали з Гармашем: Вадим Абдрашитов, Анджей Вайда, Станіслав Говорухін, Павло Лунгін, Микита Михалков, Ігор Таланкін, Валерій Тодоровський, Володимир Хотиненко. У 2007 році вперше за свою кар'єру спробував себе як голосовий актор, озвучивши одного з персонажів популярного мультиплікаційного фільму: «Рататуй» (2007). Громадська позиціяКілька разів зустрічався з Путіним і сидів з ним за одним столом. Російську агресію та повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році він жодним чином не коментував. У червні 2022 року приїжджав до рідного, тимчасово окупованого російськими військами, міста «відновлювати роботу» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, де починав свою акторську діяльність. Рішенням Херсонської міської ради від 18.09.2023 був позбавлений звання «Почесний громадянин Херсона» (яке отримав ще у 2008 році) за схвалення військової агресії Росії проти України та «відновлення» роботи на російський лад Херсонського академічного обласного музично-драматичного театру ім. М.Куліша[4]. Сім'яУ 1983 році в Херсоні одружився з Інною Тимофєєвою, однокурсницею по Школі-студії МХАТ (обоє були студентами четвертого курсу вишу). У 1988 році народилася донька Дар'я, у 2006 — син Іван. Фільмографія
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
