Георгій Михайлович (Романов)

Георгій Михайлович
рос. Георгий Михайлович
Ім'я при народженні	Георгій Михайлович Романов
Народився	11 (23) серпня 1863(1863-08-23) Тетрі-Цкаро
Помер	30 січня 1919(1919-01-30) (55 років) Петропавлівська фортеця, Петроград ·вогнепальна рана
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	політик, нумізмат
Знання мов	російська
Учасник	Перша світова війна
Титул	Великий князь
Військове звання	Генерал-лейтенант
Рід	Гольштейн-Готторп-Романови
Батько	Михайло Миколайович
Мати	Ольга Федорівна
Брати, сестри	Анастасія Михайлівна Романова, Grand Duke Sergei Mikhailovich of Russiad, Олександр Михайлович (онук Миколи I), Микола Михайлович (Романов), Олексій Михайлович (Романов) і Михайло Михайлович (Романов)
У шлюбі з	Марія Георгіївна
Діти	Ніна, Ксенія
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Великий князь Георгій Миха́йлович Рома́нов (рос. Георгий Михайлович Романов; 23 серпня 1863, Тетрі-Цкаро — 30 січня 1919, Петропавлівська фортеця) — третій син великого князя Михайла Миколайовича і великої княгині Ольги Федорівни, онук імператора Миколи I і дядько імператора Миколи II; генерал-лейтенант (22.07.1909), генерал-ад'ютант (22.07.1909).

Голова Російського генеалогічного товариства (1898—1917); почесний член Імператорського географічного товариства; почесний член Санкт-Петербурзької академії наук; почесний член Історико-родовідного товариства в Москві; почесний член берлінського православного Свято-Князь-Володимирського братства, тощо.

Народився на Кавказі, поблизу Тифліса, де його батько обіймав посаду Кавказького намісника. Здобув домашню освіту.

Військову службу розпочав у лейб-гвардії уланському Її імператорської величності государині імператриці Марії Федорівни полку. Через пошкоджену в дитинстві ногу, значних успіхів у військовій службі не досяг, проте був шефом низки полків.

У 1895 році був призначений керуючим Російським музеєм імператора Олександра III у Санкт-Петербурзі, перебуваючи на цій посаді незмінно протягом 22 років.

З початком Першої світової війни перебував при Ставці Верховного Головнокомандувача, обіймаючи посаду генерал-інспектора. Згодом, уже як особливий уповноважений імператора Миколи II, виїжджав на різні ділянки театру бойових дій, після чого складав особисті донесення про загальний стан на фронтах: Кавказькому (1914), Південно-Західному (1915), Північно-Західному (1915), Західному і Північному (1916).

Після Жовтневого перевороту 1917 року, вчиненого більшовиками, піддався переслідуванню з боку Радянської влади. У березні 1918 року разом з братом Миколою Михайловичем і кузеном Дмитром Костянтиновичем був зісланий до Вологди, де пробув до липня того ж року. У липні був заарештований і доправлений у Петроград. Розстріляний разом з трьома іншими представниками імператорської родини у січні 1919 року в Петропавлівській фортеці.

Великий князь Георгій Михайлович був відомим і видатним нумізматом свого часу. Він був власником одного з найкращих тогочасних зібрань російських монет (до якого, зокрема, входив і Костянтинівський рубль — одна з найрідкісніших монет Російської імперії), виставлених у його особистому мюнц-кабінеті.

У 1886 році великий князь видав свою першу нумізматичну роботу: «Опис і зображення деяких рідкісних монет мого зібрання». Також за його активної участі були видані роботи: «Монети царювання імператора Олександра II» (СПб., 1888), «Монети царювання імператора Миколи I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператорів Павла I і Олександра I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператора Олександра III (1881—1891)» (СПб., 1891), «Російські монети, карбовані для Пруссії, Грузії, Польщі та Фінляндії», «Монети царювання імператриці Катерини II», «Монети царювання імператриці Єлизавети I й імператора Петра III» та інші.

У 1900 році одружився з Марією Георгієвною, донькою короля Греції Георга I. У подружжя народилося дві доньки: княжни імператорської крові Ніна (1901—1974) і Ксенія (1903—1965).

З червня 1914 року дружина з доньками мешкали в Лондоні (Велика Британія).

• Государственное управление в России в портретах [Архівовано 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)