«Герма́нія» (лат.Germania) — латинська історико-етнографічна праця І століття, присвячена германським племенам за межами Римської імперії. Написана близько 98 року римським істориком Публієм Корнелієм Тацитом. Містить цінні відомості про життя та побут стародавніх германців. Оригінал не зберігся. Найстаріший список — Герсфельдський кодекс, знайдений в Герсфельдському монастирі1425 року. В середньовічній Німеччині праця дістала назву «золотої книжечки» (лат.libellus aureus). Повна назва твору — «Про походження і край германців» (лат.De origine et situ Germanorum).
Назва
«Про походження і край германців» (лат.De origine et situ Germanorum) — повна назва.
«Германія» (лат.Germania) — скорочена назва, прийнята в історіографії.
Джерела
Сам Тацит ніколи не відвідував Германію. Джерелами його праці стали твори попередників — Тіта Лівія, Страбона, «Германські війни» Плінія Старшого (цей твір не дійшов до нас), а також донесення римських полководців сенатові, розповіді римських купців, воїнів і германських рабів-військовополонених. Крім того, Тацит користувався картою областей біля Рейну, складеною Марком Віпсанієм Агріппою.
Зміст
«Германія» Тацита має дві частини — загальну й спеціальну. Перша частина (розділи 1-27) розповідає про розташування і природно-кліматичні умови Германії, а також про суспільний устрій, господарство, побут і релігію германців, яких Тацит вважає споконвічними жителями своєї країни. У спеціальній частині (розділи 28-46) дається опис германських племен. Спочатку розглядаються краще відомі римлянам західні й північно-західні германці, потім — великий племінний союз свебів та дунайських племен, і насамкінець — народності сходу й північного сходу Германії та їхні сусіди. В міру віддалення від Риму географічні та етнографічні свідчення автора стають більш неточними. Тацит розповідає про суспільство, що на його думку є антиподом римському, постійно порівнюючи римлян з германцями. Дикість і убогість германського життя, зумовлені на погляд Тацита, тим, що германці чужі римській цивілізації, але саме тому германці переважають римлян у моральному сенсі. Фізична і духовна сила германців протиставляється римській зніженості і розбещеності. Тим самим автор застерігає і нагадує римлянам про небезпеку, що загрожує Римській імперії з боку войовничих і волелюбних германців.
Прагнення Тацита до морально-психологічних тлумачень у праці нерідко стає причиною перекручення дійсності. Так, він стверджує, що германці уникають могильних пам'ятників, які тиснуть на покійників своєю вагою. Однак це спростовується археологією — численними могильними каменями германських поховань. Існують і інші розбіжності між свідченнями Тацита про германців і даними германської археології. До того ж ні сам Тацит, ні ті римські й грецькі письменники, працями яких він послуговувався, не знали мови германців. При описі їхнього суспільного устрою і релігії Тацит дуже рідко вживає германські терміни та імена й замінює їх на римські. Він увесь час говорить про «царів», «вельмож», «вождів», «рабів», «вільновідпущеників», «громадянські общини», «округи» без достатнього уточнення прямого значення цих термінів стосовно германців. Германські боги також мають римські імена.
Видання
Переклади
Англійські
J. B. Rives: Tacitus: Germania. Oxford 1999.
Rodney P. Robinson: The Germania of Tacitus. A critical edition. (Philological Monographs published by the American Philological Association, no. 5). Middletown, Connecticut 1935. Reprint: Olms Verlag, Hildesheim u.a. 1991, ISBN 3-487-09523-8.
P. Cornelius Tacitus: Germania. Interpretiert, herausgegeben, übertragen, kommentiert und mit einer Bibliographie versehen von Allan A. Lund. Universitätsverlag Carl Winter, Heidelberg 1988, ISBN 3-533-03875-0.
Німецькі
Eugen Fehrle, Richard Hünnerkopf: P. Cornelius Tacitus – Germania. 5. Auflage. Carl Winter, Heidelberg 1959.
Manfred Fuhrmann (Übers.): Tacitus. Germania. Reclam, Stuttgart 1971 und öfter, ISBN 3-15-000726-7.
Gerhard Perl: Tacitus. Germania – Lateinisch und Deutsch. In der Reihe: Joachim Hermann (Hrsg.): Griechische und Lateinische Quellen zur Geschichte Mitteleuropas bis zur Mitte des 1. Jahrtausends u.Z. (= Schriften und Quellen der Alten Welt 37,2) Akademie-Verlag Berlin 1990, ISBN 3-05-000349-9, ISSN 0080-696X.
Alf Önnerfors (Hrsg.): De origine et situ Germanorum liber. Teubner, Stuttgart 1983, ISBN 3-519-01838-1 (P. Cornelii Taciti libri qui supersunt, T. 2,2)
Wilhelm Reeb (Hrsg.): Tacitus Germania. Kommentar W. Reeb unter Mitarbeit von H. Klenk mit Beiträgen von A. Dopsch, H. Reis, K. Schumacher. B. G. Teubner, Berlin/Leipzig 1930.
Тацит, Публий Корнелий (ок. 55 — ок. 120). О положении, обычаях и народах [древней] Германии. Из сочинений Каия Корнилия Тацита переведена с латинскаго Академии наук переводчиком Васильем Световым. Спб., при Имп. Акад. наук, 1772. Издание Собрания, старающегося о переводе иностранных книг. Тираж 600 экз.
Перевод Н.М. Муравьева «О нравах германцев» (1809) хранится в ГАРФ. Ф. 1153. Оп. 1. Д. 81.
Література
Jan-Wilhelm Beck: 'Germania' – 'Agricola': Zwei Kapitel zu Tacitus' zwei kleinen Schriften. Untersuchungen zu ihrer Intention und Datierung sowie zur Entwicklung ihres Verfassers. Hildesheim 1998, ISBN 3-12-645000-8 (Spudasmata 68).
Herbert Jankuhn, Dieter Timpe (Hrsg.): Beiträge zum Verständnis der Germania des Tacitus, Teil 1. Bericht über die Kolloquien der Kommission für die Altertumskunde Nord- und Mitteleuropas im Jahr 1986. Göttingen 1989, ISBN 3-525-82459-9 (AbhGöttingen 175).
Christopher B. Krebs: Negotiatio Germaniae. Tacitus’ Germania und Enea Silvio Piccolomini, Giannantonio Campano, Conrad Celtis und Heinrich Bebel. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2005, ISBN 3-525-25257-9 (Hypomnemata 158).
Allan A. Lund: Zur Gesamtinterpretation der Germania des Tacitus. In: Hildegard Temporini, Wolfgang Haase (Hrsg.): Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. Teil II, Bd. 33.3. de Gruyter, Berlin/New York 1991, S. 1858–1988, ISBN 3-11-012541-2, ISBN 978-3-11-012541-2.
Allan A. Lund: Kritischer Forschungsbericht zur ‘Germania’ des Tacitus. In: Hildegard Temporini, Wolfgang Haase (Hrsg.): Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. Teil II, Bd. 33.3. de Gruyter, Berlin/New York 1991, S. 1989–2222 und S. 2341–2344.
Allan A. Lund: Zum Germanenbegriff bei Tacitus. In: Heinrich Beck (Hrsg.): Germanenprobleme in heutiger Sicht (= Reallexikon der Germanischen Altertumskunde – Ergänzungsbände 1). 2. Aufl. de Gruyter, Berlin/New York 1999, ISBN 3-11-016439-6, S. 53–87.
Rudolf Much: Die Germania des Tacitus. 3., beträchtlich erweiterte Auflage, unter Mitarbeit von Herbert Jankuhn, herausgegeben von Wolfgang Lange. Carl Winter, Heidelberg 1967.
Günter Neumann, Henning Seemann (Hrsg.): Beiträge zum Verständnis der Germania des Tacitus, Teil 2. Bericht über die Kolloquien der Kommission für die Altertumskunde Nord- und Mitteleuropas im Jahr 1986 und 1987. Göttingen 1992, ISBN 3-525-82482-3 (AbhGöttingen 195).
Eduard Norden: Die germanische Urgeschichte in Tacitus Germania. 6. Aufl., unveränd. Abdr. d. 1. Aufl. 1920. Teubner, Stuttgart 1974, ISBN 3-519-07224-6.
Stephan Schmal: Tacitus. Georg Olms Verlag, Hildesheim 2005, ISBN 3-487-12884-5.
Roland Schuhmann: Geographischer Raum und Lebensform der Germanen. Kommentar zu Tacitus’ Germania, c. 1-20. Jena 2006.
Dieter Timpe: Romano-Germanica: gesammelte Studien zur Germania des Tacitus. Teubner, Stuttgart und Leipzig 1995, ISBN 3-519-07428-1.
