Герман Геєр

Герман Геєр
нім. Hermann Geyer
Генерал піхоти Геєр (липень 1941).
Народився	7 липня 1882(1882-07-07)[1]  Штутгарт[1]
Помер	10 квітня 1946(1946-04-10)[1] (63 роки)  Wildseed
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1900
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Герман Геєр (нім. Hermann Geyer; 7 липня 1882, Штутгарт — 10 квітня 1946) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

4 липня 1900 року вступив у Вюртемберзьку армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 серпня 1934 по 30 квітня 1939 року — командувач 5-м військовим округом, одночасно з 16 травня 1935 по 28 квітня 1939 року — 5-м армійським корпусом. 30 квітня 1939 року звільнений у відставку з правом носіння форми 119-го піхотного полку, проте наступного дня переданий в розпорядження ОКГ. 25 серпня 1939 року призваний на службу і призначений командувачем 9-м армійським корпусом. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. 31 грудня 1943 року відправлений в резерв фюрера. 31 грудня 1943 року звільнений у відставку.

В квітні 1945 року призначений бургомістром Гефена. Геєр відмовився виконати наказ командувача французькими окупаційними військами Марі П'єра Кеніга депортувати всіх переміщених зі сходу осіб в американські табори для інтернованих, написав лист з протестом і наклав на себе руки. Кеніг заборонив ховати Геєра на цвинтарі, тому його поховали на подвір'ї його дому, проте через кілька тижнів перепоховали на місцевому цвинтарі.

13 вересня 1912 року одружився з Шарлоттою Берніс (1887—1948). В пари народились двоє синів:

• Ганс-Петер (1914—1942) — гауптман вермахту, загинув у Франції.
• Ульріх (1920— 1948) — потрапив в радянський полон, був звільнений через місяці після смерті батька. Помер від туберкульозу, підчепленого в полоні.

• Фанен-юнкер (4 липня 1900)
• Фенріх (25 лютого 1901)
• Лейтенант (18 жовтня 1901)
• Оберлейтенант (18 лютого 1910)
• Гауптман (2 серпня 1914)
• Майор (20 березня 1922)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1927)
• Оберст (1 лютого 1930)
• Генерал-майор (1 грудня 1932)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1934)
• Генерал піхоти (1 серпня 1936)

• Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (Російська імперія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Військова медаль (Османська імперія)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), офіцерський хрест
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Пам'ятна медаль групи армій «Кронпринц»
• Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років)
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (25 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

В 2009 році за військові заслуги і заслуги перед Хефеном старий дерев'яний хрест на могилі Геєра замінили на новий надгробок з пам'ятною табличкою.

• Grundsätze für die Führung in der Abwehrschlacht im Stellungskrieg, 1916 — у співавторстві з Максом Бауером від імені Еріха Людендорфа.
• Der Angriff im Stellungskriege, 1918

• Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945, Band 4: Fleck-Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S.111
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 334, ISBN 978-3-938845-17-2

1. ↑ ^{а б в г} Deutsche Nationalbibliothek Record #1012562468 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578