У 80-х роках минулого століття Тільке брав участь як автогонщик у змаганнях кузовних автомобілів (турінг), в основному на старому кільці Нюрбургринга «Nordschleife». Брав участь у 24 годинах Нюрбургринга. Разом з Дірком Адорфом вигравав у 2003 і 2004 роках гонки в класі V8Star.
Архітектура
Після закінчення навчання зі спеціалізацією в галузі транспорту та управління трафіком в Аахенському університеті прикладних наук, Тільке створив у 1984 році компанію «Tilke Engineering»,[1] що поєднала в собі архітектуру, цивільне будівництво та електронну техніку для забезпечення повного рішення для автоспорту і проектів утилізації відходів.
Формула-1
Тільке є одним з чотирьох дизайнерів, акредитованими FIA, але є основним архітектором більшості трас Формули-1.[1] Його першим завданням було спроектувати і побудувати коротку дорогу до Нюрбургрингу; першою великою роботою було перепроектування швидкісного «Österreichring» до набагато коротшого «A1-Ring» в Австрії у 1990 році.[1]
Нікі Хейден на фону трибуни в формі квітки лотосу у Малайзії
Тільке проектує кожен трек разом з кількома іншими інженерами з «Tilke Engineering» за участю власника F1 Берні Екклстоуна. Після перегляду місцевості під розташуванням майбутнього треку, а також врахування таких факторів, як рельєф місцевості, напряму вітру, інфраструктури і якості ґрунту, проектування може розпочатися. Тільке фокусується на "мислячій драматичній архітектурі", яка відображає суть приймаючої країни, наприклад, трибуна в формі квітки лотоса у Малайзії; також прагне до забезпечення комфорту глядачів і чіткого зображення.
Критика
Конструкція треків Тільке неодноразово була предметом критики. У 2009 The Guardian зазначила, що Тільке "був звинувачений у проектуванні нудних треків, і, що ще гірше, переробці легендарних кілець, таких як Гоккенгайм".[1] Колишній автогонщик і власник команди Формули-1 сер Джекі Стюарт в 2011 році критично оцінив роботу Тільке в The Daily Telegraph, звинувативши його конструкції за відсутність можливості обгонів в багатьох гонках, стверджуючи, що "вони, в основному, є копіями один одного". Стюарт визнав величезне поліпшення конструкції треків в плані безпеки цього виду спорту, а також "залучення фантастичних зручностей і розкоші у спорт", стверджував, що треки "зайшла занадто далеко в інший бік" з точки зору безпеки.[2]
