Глаголін Борис Сергійович

Глаголін Борис Сергійович
Народився	23 січня 1879(1879-01-23)[1]  Саратов, Російська імперія
Помер	13 грудня 1948(1948-12-13)[1]  (69 років) Голлівуд, США
Країна	СРСР   Російська імперія   США
Діяльність	театральний критик, театральний режисер, кінорежисер, актор, викладач, драматург, art theorist
Галузь	творче та професійне письмоd[2] , кінорежисураd[2] , акторське мистецтво[2]  і theater theoryd[2]
Знання мов	англійська  і російська[2]
Нагороди
IMDb	ID 0321688
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Бори́с Сергі́йович Глаго́лін (нар. 11 (23) січня 1879(18790123), Саратов, Росія — 13 грудня 1948, Голлівуд, США) — український актор, режисер театру та кіно. Заслужений артист Республіки (1922).

Справжнє прізвище — Гусєв.

Навчався в Петербурзі на драматичних курсах і в університеті.

1917—1926 працював в Україні:

• у трупі Миколи Синельникова (Харків, 1917—1918),
• у камерному театрі В. Барановської (Харків, 1918—1919),
• у Першому радянському драматичному театрі (Харків, 1919),
• в Українському драматичному театрі імені Івана Франка (Харків, 1924—1926).

Брав участь в організації одеських театрів, серед них «Держдрама».

Очолював трупу «Художня асоціація під керівництвом Б. С. Глаголіна» (1921—1922).

Від 1928 за кордоном.

Син Олексій Глаголін (1901—1987) був актором, режисером, педагогом.

• Хлестаков («Ревізор» Миколи Гоголя).
• Гамлет («Гамлет» Вільяма Шекспіра).

• «Кандіда» Бернарда Шоу (1920).
• «Лілюлі» Ромена Роллана (1922).
• «Багато галасу даремно» (1926) Вільяма Шекспіра.

• «Знову на землі» (Всеукраїнський кінокомітет — Одеса, 1921) — сценарист, режисер, виконавець ролі Христа.
• «Кіра-Кіраліна» (Всеукраїнське кінофотоуправління — Ялта, 1927).

• Глаголіни // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 151.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Глаголін Борис Сергійович

• Глаголін Борис Сергійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.