Глухівський повіт

Глухівський повіт
Герб повіту
Губернія	Чернігівська губернія
Центр	Глухів
Створений	1781 рік
Населення	142 661 чоловік (на 1897 рік) осіб

Глухівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця, утворена в 1781 році, частково на землях Глухівської сотні (1654—1782). Повітове місто — Глухів.

Повіт утворено 1781 року у складі Новгород-Сіверського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-го складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії.

Повіт знаходився на самому сході Чернігівської губернії. На північному заході межував із Новгоро-Сіверським, південному заході Кролевецьким повітами Чернігівської губернії, на сході з Севським повітом Орловської та Путивльським повітом Курської губернії.

1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Глухівського району Глухівської округи.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 142 661 чоловік. З них 91,63 % — українці, 3,87 % — євреї, 4,18 % — росіяни^[1].

Адміністративно повіт поділявся на 3 стани і 9 волостей:

та місто Глухів із передмістями Білополівка, Веригинське, Усівка, хутором Водотечі, Солдатською Слободою.

• Греків Олекса Петрович — військовий міністр УНР.

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
• Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Глуховскомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 13 (1 іюля 1867 г.), с. 437-442. Перелічено всі школи повіту станом на 1866 рік із кількістю учнів у кожній.(рос.)

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.