Гніздичів

селище Гніздичів
Герб Гніздичева Прапор Гніздичева
Монастир Св. Герарда
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46100010010050983
Основні дані
Засновано	Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року.
Статус	із 2024 року
Площа	5.76 км²
Населення	▼ 3983 (01.01.2022)[1]
Густота	726,2 осіб/км²;
Назва мешканців	гнізди́чівець гнізди́чівка гнізди́чівці
Поштовий індекс	81740
Телефонний код	+380 3239
Географічні координати	49°20′14″ пн. ш. 24°6′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528
Водойма	Річка Стрий
Відстань
Найближча залізнична станція:	Гніздичів
До райцентру:
- фізична:	27 км
До обл. центру:
- залізницею:	65 км
- автошляхами:	80 км
Селищна влада
Адреса	81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7
Вебсторінка	[1]
Карта
Гніздичів
Гніздичів
Гніздичів у Вікісховищі

Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

Результати

• зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%^[4].

• Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з Вознесенським костелом^[d] (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна Ікона Кохавинської Богородиці.
• Братська могила радянських воїнів^[d]
• Місце бою воїнів УПА з військами НКВД

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

• Гайда Денис Ростиславович — старший солдат ЗСУ, доброволець ДУК «Правий сектор», учасник російсько-української війни.
• Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
• Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
• Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.^[5]
• Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Головко В. В. Гніздичів [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 129. — ISBN 966-00-0405-2.
• Семчишин Н. Д. Гніздичів [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 718. — ISBN 966-02-3966-1.
• Hnizdyczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 83. (пол.)
• Ruda z Ganowcami i Kochawiną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 895. (пол.)

• Кохавина [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] Замки та храми України.
• Монастир у Кохавино [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Кохавина та Руда [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Поступ
• Фотографії Гніздичів [2] [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], [3]

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.