|
Гольшанський Іван Ольгимонтович
Іван Ольгимонтович Гольшанський (пом. після 12 лютого 1401) — руський князь литовського походження, близький соратник і свояк великого князя Вітовта, «з руки» якого порядкував у Києві[1]. Син Ольгимонта, власника містечка Гольшани. ЖиттєписВперше згадується 29 вересня 1379 року у списку свідків перемир'я литовських князів з Тевтонським орденом, хоча й без князівського титулу. Весною 1380 р. Гольшанський взяв участь у з'їзді в Довидішках, на котрім Ягайло уклав договір з хрестоносцями, фактично спрямований проти Кейстута. Один з радників великого князя литовського Вітовта: виконував його особисті доручення, супроводжував на коронацію Ягайла до Кракова, знаходився поруч під час затвердження на великокнязівському престолі. Їздив з королівським посольством до Новгорода (1387), та в Москву (1390) з Софією — дочкою Вітовта, майбутньою дружиною Великого князя Московського Василя. З 1392 року — входив до складу пани-ради. З 1397 — намісник київський. За добру службу отримав Дубровицьке князівство на річці Горинь (притока Прип'яті, басейн Дніпра). 1 січня 1401 року та 5 лютого 1401 року підписався на грамотах про підтвердження польсько-литовської (Віленсько-Радомської) унії. Після цього згадок про нього немає. Одружився з Агрипиною, дочкою великого князя смоленського Святослава Івановича, сестрою дружини Вітовта Анни. Діти: Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
