Повідомлення про смерть Великого Київського князя Ярослава Мудрого. Графіті Софії КиївськоїСофійського собору в Києві (виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст.[ 1] пам'ятками української мови [ 2] [ 3] [ 4] [ 5]
Найпомітнішими дослідниками і відкривачами більшості графіті був історик Сергій Висоцький та сучасний дослідник доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко ; першим досліджувати почав Павло Попов .
Найдавніші з графіті Софії Київської виконані не кирилицею , а глаголицею .
Автограф Володимира Мономаха Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Володимировича (Мудрого) , автограф Володимира Мономаха , запис про мирний договір, укладений наприкінці XI ст. між князями Святополком Ізяславичем , Володимиром Мономахом і Олегом Святославичем на р. Желані (зараз — Жуляни ), купівлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Боянової землі (середина XII ст.).
Також відоме графіті дружини князя Ізяслава Ярославовича Гертруди-Олісави: «Господи поможи рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині».
Оскільки більшість графіті писали прості, хоч і письменні, жителі давнього Києва , то нині вони є одним з найвірогідніших джерел про давньоруську мову , тобто мову, якою розмовляли мешканці Київської Русі , на відміну від принесеної книжної церковнослов'янської мови . Аналіз давніх надписів засвідчує, що їм притаманні багато рис сучасної української мови [ 6] [ 7] [ 8]
Уже тисячу років тому Київ розмовляв українською [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine .] // Голос України . — 15 квітня 2020.Олексій Редченко . Не молитвою єдиною (українська мова в Київській Русі)[Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine .] Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії КиївськоїГрафіті [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine .] // Національний заповідник «Софія Київська» .В'ячеслав Корнієнко Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine .] // Радіо «Свобода» (uk). — 01 березня 2020.Штогрін Ірина, Кагуй Петро. Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі [Архівовано 20 червня 2021 у Wayback Machine .] // Радіо Свобода. — 09 листопада 2021.
Княжа Україна-Русь. Діти також малювали і писали на стінах Софійського собору [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine .] // Радіо «Свобода». — 10 листопада 2019.«Давньокиївські графіті» (у форматі PDF) // Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України .Історія міста Києва з найдавніших часів до 2000 року. Т. II. Кн. 11. — К.: Наукова думка, 2010. С. 39 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] Графіто 1052 року про грім ранньої весни // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine .] / НАН України, Інститут української мови . — Житомир: Полісся, 2015. — С. 40.Напис-графіто XI ст. (1097 рік ?) про мир на Желяні / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 86.Мозаїчний напис у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві 1108 - 1113 років // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 87.Напис-графіто XI ст. про смерть єпископа білгородського Луки / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 104.Напис-грамота початку XII ст. про купівлю Боянової землі / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 156.В. В. Німчук. Пам'ятки української мови [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine .] / Українська мова. Енциклопедія . — на сайті «Ізборник». 
