«Гром» (букв. укр.«грім») — комплекс ракетно-бомбового озброєння розробки російської корпорації «Тактичне ракетне озброєння» (рос.Тактическое ракетное вооружение). Вперше представлений на міжнародному авіасалоні МАКС-2015.
Боєприпаси «Гром» мають модульну конструкцію та уніфіковані між собою. Основною відмінністю боєприпасу «Гром-Э1» від «Гром-Э2» є використання ракетного двигуна у хвостовій частині фюзеляжу[1].
Крилата бомба-ракета «Гром-Э1» (виріб 9-А-7759) має уламково-фугасну модульну бойову частину (МБЧ) типу 9-Ж1-7759, масою 315 кг з контактним підривачем. Після скидання запускається стартовий ракетний двигун, через деякий час починає працювати маршовий ракетний двигун. Ракета-бомба може знижуватись на ціль під великим кутом[1].
За ефективністю виріб 9-А-7759 у 1,8 раза перевершує авіаційну бомбу вільного падіння ОФАБ-250-270[2].
Крилата бомба «Гром-Э2» замість модуля з ракетним двигуном має додаткову бойову частину та пропонується у двох варіантах виконання з різними типами бойових частин. Зокрема, виріб 9-А1-7759 має додаткову уламково-фугасну-запалювальну бойову частину 9-Ж1-7759[1]. Максимальний час польоту заявлений до 260 с на відстань до 65 км. При стартовій масі 598 кг маса обох бойових частин дорівнює 480 кг та у 1,5 раза перевершує авіаційну бомбу вільного падіння ОФАБ-500У[2].
Виріб 9-А2-7759 має дві об'ємно-детонуючі бойові частини 9-Ж2-7759 з лазерним датчиком висоти[1]. При стартовій масі 488 кг маса обох бойових частин дорівнює 370 кг. За льотними характеристиками цей виріб аналогічний 9-А1-7759. Висота підриву — 6…12 м, а бойова ефективність заявлена у 2 рази більша за кориговану авіабомбу КАБ-500ОД[2].
Після завершення випробувань у 2019 році виробником заявлено такі тактико-технічні характеристики для експортних варіантів «Гром-Э1» та «Гром-Э2» комплексу.
Спільні: уніфікований циліндричний корпус з оживальною носовою частиною, нормальною аеродинамічною схемою та складаним стрілоподібним крилом. Можливе розташування як у внутрішніх відсіках літака-носія, так і на зовнішніх вузлах підвіски. Основним призначенням обох варіантів є знищення наземних цілей з відомими координатами[3].
Система наведення: комбінована інерціальна з корекцією за сигналами системи супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС.
Корпус:
Довжина: 4,2 м,
Діаметр: 0,31 м,
Розмах стрілоподібного крила: 1,9 м
Відмінні: варіант «Гром-Э1» має ракетний двигун у хвостовій частині, варіант «Гром-Э2» замість нього має додаткову уламково-фугасну бойову частину.
У березні 2023 року в Куйбишевському районі Донецька були знайдені уламки авіаційного боєприпасу, схожі на російський комплекс «Гром»[4][5].
Першого лютого 2024 року було завдано удар по ЗОШ № 4 в Мирнограді з застосуванням «Гром-Е1». Також у лютому 2024 року російські окупанти обстріляли Херсон новітніми високоточними авіаційними ракетами «Гром-1» класу «повітря-земля»[6].
12 березня 2024 року боєприпасом «Гром-Э1» частково зруйновано п'ятиповерхівку в Мирнограді. Знищено два під'їзди, загинули двоє людей і поранені п'ятеро[7].
Надвечір 31 серпня 2024 року таким боєприпасом був завданий удар по Харкову[8][9]