Гуревич Олександр Йосипович
Народився	1896[1]  Білосток, Гродненська губернія, Росія
Помер	30 жовтня 1937(1937-10-30)  Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	єврей
Діяльність	політик, економіст, державний службовець
Галузь	економіка[1] і національна економіка[1]
Знання мов	російська[1]
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Олександр Йосипович Гуревич (1896(1896), місто Білосток Гродненської губернії, тепер Польща — розстріляний 30 жовтня 1937, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, начальник Головного управління металургійної промисловості ВРНГ СРСР, заступник народного комісара важкої промисловості СРСР, член ЦВК СРСР 6—7-го скликань. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії в 1927 році. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1927—1934 роках.

Народився в єврейській родині. У 1914 році закінчив Білостоцьку приватну гімназію, до Московського університету не вступив через відсоткову норму для євреїв. У 1915—1917 роках навчався в Московському комерційному інституті.

Член РСДРП(б) з 1916 року.

Брав активну участь в революційному русі, керував гуртком політосвіти, був секретарем Замоскворецького районного комітету РСДРП(б) у Москві. Учасник боротьби за радянську владу в Москві.

У 1918—1919 роках — завідувач відділу праці та член президії Замоскворецької районної ради міста Москви.

У 1919—1927 роках — секретар Московського обласного бюро Спілки металістів, член Президії ЦК Спілки металістів. Одночасно працював редактором журналу «Металлист».

У 1927 році закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова.

У 1927—1930 роках — керівник Групи Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

13 липня 1930 — 4 лютого 1932 року — член президії Центральної контрольної комісії ВКП(б).

У листопаді 1930—1932 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР та член Президії ВРНГ СРСР.

У 1932—1936 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У грудні 1936 — 1937 року — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.

До липня 1937 року — заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР.

7 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 29 жовтня 1937 року до страти, розстріляний наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

7 травня 1955 року посмертно реабілітований.

• В. І. Ленін і професійні спілки. 2-е вид. М., 1925
• Теорія і політика заробітної плати. М., 1930;
• Перемога партії: чорна металургія до VII з'їзду Рад СРСР. М., 1935.

• орден Леніна (23.03.1935)

• Гуревич Александр Иосифович [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гуревич Александр Иосифович (рос.)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.