|
Гусятинський район
Гуся́тинський райо́н — колишній район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 1 тис. км². Населення — 60 тис. осіб (2017). Адміністративний поділУ районі: ГеографіяТериторія району розташована на Подільській височині (абсолютна висота 300—400 м), поверхня розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).
Ліси займають 16,69 тис. га. Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки. Клімат помірно континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства. ТранспортТериторією району проходить автошлях E85. Приміські пасажирські перевезення здійснюються поїздами, що курсують із Тернополя до Заліщиків, Чорткова, Іване-Пустого через низку зупинок у районі. Віднедавна курсує поїзд «Тернопіль-Гусятин» (рух поїзда відновлено з 1 вересня 2017). На станціях Хоростків і Копичинці можна також сісти на пасажирський поїзд 357 Київ-Рахів. ІсторіяТериторія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.). Наприкінці X століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, згодом — Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 1594–1596 населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 1772–1918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 1921–1939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР. Від кінця XIX століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Рідна школа». Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювали УСС, чимало сіл було зруйновано. Від 1930-х розгорнули діяльність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-х активно діяли групи УПА. Утворений район 17 січня 1940 р. з міста Гусятин і трьох сільських ґмін Копичинецького повіту: Васильківці, Городниця і Гусятин. У післявоєнний період селян позбавлено майна і землі, сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району. 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гусятинського району було створено 68 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 81,68 % (проголосували 39 000 із 47 745 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,99 % (23 007 виборців); Юлія Тимошенко — 15,74 % (6 139 виборців), Олег Ляшко — 12,63 % (4 925 виборців), Анатолій Гриценко — 6,57 % (2 563 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,68 %.[1] Населення
Соціальна сфераДіють:
РелігіяЗареєстровано 104 релігійних громади: Архітектурні пам'яткиАрхітектурні пам'ятки, меморіали і пам'ятники видатним діячам:
У районі налічується 5 дерев'яних церков:
7 чудесКопичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам'ятник поміщику Заборовському, водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[3]. Відомі людиНародилися
Природно-заповідний фондСтаном на 1 січня 2017 року на території району є 27 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 14443,5508 га:
Входить до складу територій ПЗФ інших категорій 4 об'єкти загальною площею 1,04 га. Археологічні пам'яткиНа території Гусятинського району знайдено близько 80 археологічних пам'яток, серед них селища, городища, курганні та ґрунтові могильники. 1848 поблизу с. Личківців у річці Збруч знайдений Збручанський ідол, згодом у с. Городниці — капище, де він стояв, жертовник. Відкрито залишки поселення трипільської культури, поховання доби міді, розкопано кілька курганів ранньоскіфських часів (VII—VI ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури кулястих амфор. На околицях сіл Калагарівки й Крутилова знайдено римський скляний посуд і бронзові прикраси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур. Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
