У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Сан-Лоренсо», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 96 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Монтеррей», до складу якого приєднався 2002 року. Відіграв за команду з Монтеррея наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Монтеррея», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Монтеррея» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 голу за гру першості.
У 2006 році уклав контракт з клубом «Вільярреал», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Вільярреала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.
До складу клубу «Пачука» приєднався на початку 2012 року і до кінця сезону встиг відіграти за команду з Пачука-де-Сото 12 матчів в національному чемпіонаті.
14 вересня2012 року Франко перейшов в американський клуб «Чикаго Файр»[1]. 21 січня2013 року клуб заявив про непродовження контракту Франка на новий сезон[2] і вже 29 січня Гільєрмо Франко заявив про завершення своєї футбольної кар'єри[3].
Виступи за збірну
У 2005 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Мексики. До припинення виступів за головну команду країни провів у її формі 25 матчів, забивши 7 голів.
↑Three Fire Midfielders Return To Fold In 2013(англ.). chicago-fire.com. 21 січня 2013 року. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 8 травня 2016.«The Fire also announced Monday that the club has not picked up the option for Mexican international forward Guillermo Franco.»