дочка Еліза Гарфілд (1860—1863) син Гаррі Гарфілд (1863-1942) син Джеймс Гарфілд (1865-1950) дочка Мері Гарфілд (1867-1947) син Ірвін Гарфілд (1870-1951) син Абрам Гарфілд (1872-1958) син Едвард Гарфілд (1874—1876)
Джеймс Абрам Гарфілд народився в окрузі Куяога[2], штат Огайо19 листопада1831 року. Він був найменшою п'ятою дитиною в збіднілій родині Гарфілдів. Свого батька малому Джеймсу так і не судилось пізнати. Він помер, коли майбутньому президенту ледь виповнилось 2 роки. Відомо, що Абрам Гарфілд-старший народився в Нью-Йорку і походив з родини англійських пуритан-переселенців, що 1630 року, разом з іншими вихідцями зі Старого Світу заснували містечко Вотертаун. Мати Джеймса — Еліза Беллоу, народилася в Новому Гемпширі в родині гугенотів, що ще в 1685 році залишили Францію під час релігійних заворушень.
1830 року Абрам Гарфілд разом з родиною перебрався до неосвоєних земель Огайо — територій, що того часу носили назву «Пустка». На новому місці Гарфілд-старший почав займатись фермерством та був задіяний на будівництві водоканалу, але невдовзі його спіткала раптова хвороба. У 33-річному віці батько Джеймса помер і родина залишилась без засобів до існування.
Навчання та рання кар'єра
Початкова освіта
Першу свою освіту Джеймс отримав у 3 роки — основи абетки та арифметики. У 14 років він вже мав впевнені знання англійської мови, математики та цікавився історією Америки.
У підлітковому віці Гарфілд раптово захопився пригодами, а особливо морем. У 17 років він вирішив присвятити своє життя морській справі. У 1848 році, з цією метою, він поїхав до Клівленда, де найнявся на шхуну, що курсувала каналом між Клівлендом і Пітсбургом. За півтора місяці «морської служби» непризвичаєний до корабельних умов життя юнак, опинявся за бортом 14 разів, як наслідок, він захворів на серйозну застуду і змушений був повернутись додому.
Навчання в коледжах
У 1849 році, за порадою матері, Гарфілд вступив в Честерську Академію (штат Огайо), що лише за 10 миль від дому. Гроші на своє навчання майбутній президент заробив під час канікул підробляючи теслярством, допомагаючи у полі зі зборами врожаю та викладаючи в місцевій початковій школі.
Навчаючись у Честері, Гарфілд зустрів Лукрецію Рудольф, яка в майбутньому стала його дружиною і подарувала Джеймсу сімох нащадків.
Релігійний за своєю натурою молодий Гарфілд у 1850 році пристав до церкви Кампбеллітів, яка в подальшому отримала назву «Послідовники Христа». У 1851 році, по закінченні Честерської Академії, він вступив до головного ідеологічного закладу кампбеллітів — Еклектичного Інституту Хірама (пізніше Коледж Хірама). Гроші на навчання він заробляв, працюючи шкільним сторожем. У коледжі Гарфілд опанував латину, алгебру, філософію та ботаніку, брав активну участь в наукових дебатах.
У 1854 році, по трьох роках навчання в Хірамі, Джеймс отримав змогу вступити на початковий курс будь-якого східноамериканського вищого навчального закладу і на освіту навіть заощадив 350 доларів. Гарфілд вагався між Єлем та коледжами Брауна і Вільямса. Врешті, скерований авторитетною постаттю його президента Марка Гопкінса, Джеймс восени 1854 року вступив до Вільямс Коледжу. Коледж він закінчив у 1856 році з відзнакою.
Початок кар'єри
У 1856 році, молодий випускник повернувся до Коледжу Хірама, але цього разу, щоб у ньому викладати. Офіційно в Хірамі Гарфілд викладав латину та грецьку мову, але насправді, він також вів курси математики, геології, історії та англійської мови. У 1857 році в 26-річному віці його обрали директором Хіраму (1857—1861 роки). У цей же час він був рукоположений у сан священика в «Послідовниках Хреста».
Самостійно вивчаючи юриспруденцію та право, Гарфілд у 1861 році успішно здав професійні іспити, вступив до судової колегії штату Огайо.
1858 року Джеймс Гарфілд узяв за дружину Лукрецію Рудольф. Через два роки в їх родині народився первісток.
Перші кроки в політиці
Дивно, що будучи різнобічно обдарованою особистістю, Гарфілд, здавалось, взагалі до осені1856 року, коли він підтримав кандидатуру республіканця Джона Фремонта на пост президента, не звертав уваги на політику.
У 1859 році Джеймса Гарфілда обрали до сенату штату Огайо представником від округів Самміт і Портідж. Він став наймолодшим представником законодавчої влади рідного штату.
Джеймс Гарфілд був палким прибічником скасування рабства на території США. На передвиборчих перегонах 1860 року він активно підтримував кандидатуру Авраама Лінкольна — знаного своїми аболіціоністськими виступами. Коли Південні штати почали відокремлюватися від Союзу, Гарфілд першим виступив проти подібного роз'єднання країни і навіть закликав уряд застосувати силу до «штатів-відступників».
Під час війни у званні полковника Гарфілд відзначився у двох важливих подіях. У грудні1861 року, він отримав наказ витіснити війська «південного» генерала Гемпфрі Маршала із території східного Кентуккі. Військові підрозділи генерала Маршала мали 5 000 вояків та 12 похідних гармат, на той час як загін полковника Гарфілда — 1 100 солдат і жодної одиниці важкої артилерії. Завдячуючи стратегічному таланту Гарфілда битву з Маршалом під Мідл Крік (10 січня, 1862 рік) союзним військам вдалося виграти. Президент Лінкольн за звитягу полковника в цій битві звів Гарфілда у чин бригадного генерала.
У вересні1863 року під час поразки Об'єднаних військ під Чікамауга, Гарфілд виступив добровольцем, щоб передати новину про поразку генералу Джорджу Томасу, який стримував лівий фланг ворожих військ. Джеймс Гарфілд під перехресним вогнем, ризикуючи життям, доправив новину, чим і врятував Армію Камберленда від остаточного розгрому.
Деякий час Гарфілд служив начальником штабу у генерал-майора Вільяма Розенкранса, командувача Армії Камберленда, але швидко розчарувався у військовій службі. У січні1863 року, Гарфілд демобілізувався з лав армії і зайняв депутатську посаду в Палаті Представників від свого рідного штату Огайо.
Конгресмен Гарфілд
Загальна діяльність
У 32 роки Джеймс Гарфілд увійшов до складу Конгресу. В грудні1863 року його обрали до Палати Представників від рідного округу (в майбутньому на цю посаду його буде успішно переобрано ще 8 разів).
Під час своєї діяльності в Конгресі, Гарфілд входив до складу кількох ключових фінансових комітетів, зокрема він обіймав посаду керівника сенатської Комісії у банківських і валютних справах, керівника Комітету асигнувань та керівника Комітету з військових питань.
Конгресмен Гарфілд пропагував політику так званих «жорстких грошей» і виступав проти збільшення грошей в обігу шляхом випуску паперових банкнот із поточним скороченням грошей в золоті. Натомість він підтримував ідею вилучення власності на користь держави у політиків, які у роки Громадянської війни воювали на боці Конфедерації (Півдня).
Скандали із хабарництвом
Бурхлива політична діяльність Гарфілда видалась далеко не безхмарною. Конгресмена було втягнуто до двох гучних скандалів на підґрунті хабарництва. Його, як голову бюджетного комітету, звинуватили в отриманні хабаря від компанії «Кредіт Мобайлер», що займалася будівництвом трансконтинентальної залізниці Юніон Пасіфік. Гарфілд, за певну «винагороду», начебто гарантував компанії державні кошти на розвиток будівництва. В іншому подібному випадку його звинуватили в незаконному лобіюванні інтересів компанії-підрядника, що прагнула отримати державне замовлення на будівництво доріг у Вашингтоні. Гарфілд усі звинувачення відкидав, хоча одного разу все ж визнав, що отримав певну грошову суму (329 доларів) від компанії «Кредіт Мобайлер». З огляду на ці звинувачення вибори до Палати Представників 1874 року видалися непростими, але попри все Гарфілда було переобрано до Конгресу.
Розкол у лавах республіканців
На президентських виборах 1876 року Гарфілд підтримав кандидатуру губернатора штату ОгайоРазерфорда Хейза. Конгресмен був членом комісії, яка займалася спірними виборчими питаннями зі штатів Південна Кароліна, Луїзіана, Флорида та Орегон. За допомогою хитрої політики Гарфілда у складі цієї комісії, саме Хейза було обрано президентом. За часів його президентства, Джеймс Гарфілд очолював меншість в Палаті Представників і уславився як вправний тактик, що завжди знаходив компроміс між ворожими фракціями.
У цей час в лавах Республіканської партії, до якої належав Гарфілд, стався розкол. Так звана фракція «Стійких послідовників», що сконцентрувалася навколо нью-йоркського сенатора Роско Конкліна провадила пропівденну політику і шукала змоги повернути Улісса Гранта до Білого Дому; інша фракція — традиційно настроєна, до якої увійшов і Гарфілд, зосереджувалась навколо сенатора Блейна і здебільшого переймалась тарифною політикою та фінансами.
Президентство
За крок до президентства
У 1880 році Джеймса Гарфілда обрали до Сенату від штату Огайо. ПрезидентХейз виконав свою обіцянку перебувати на своєму посту лише один термін.
У липні1880 року в Чикаго на партійному з'їзді республіканців розпочалися жорсткі дискусії стосовно висуванця на пост голови держави від партії. Палкі суперечки точилися між двома кандидатурами — колишнього президента, генерала армії Улісса Гранта (представника фракції «Стійких Послідовників») та, власне, лідера традиційної гілки республіканців сенатора Джеймса Блейна з Мену. Гарфілд — голова депутатської делегації штату Огайо та керівник Регламентного комітету з'їзду — запропонував, компромісну на його думку, кандидатуру тогочасного міністра фінансів, свого земляка Джона Шермана.
Конгресмен Гарфілд переконав своїх однопартійців голосувати не пакетно (делегація від кожного штату виносить єдине спільне рішення), а індивідуально (поіменно). У ході поіменного голосування лідерську позицію займав Грант, далі йшов Блейн і список замикав Шерман. Республіканці вперто не бажали виносити погодження щодо єдиного кандидата. У наступному колі голосування вже і сам Гарфілд отримав кілька голосів за свою кандидатуру; ще одне коло голосування — Гарфілд отримав 16 голосів, наступне коло — і вже 50 республіканців віддали за нього свої голоси.
На 60-й день з'їзду (34 коло голосування) конгресмена з Огайо сукупно підтримали прихильники як Шермана, так і Блейна. Кандидатом на пост голови держави від республіканської партії обрали Джеймса Гарфілда (він отримав 399 голосів, 309 — Грант).
Без відома Гарфілда, на посаду прем'єр-міністра було висунуто колишнього нью-йоркського митника, протеже ворожої фракції — Честера Алана Артура. Як компроміс, Гарфілд змушений був прийняти його як партнера на президентських перегонах.
Передвиборча кампанія і вибори
Від демократичної партії на президентських виборах 1880 року брав участь Вінфілд Генкок — герой Громадянської війни, офіцер, відомий своїми воєнними звитягами. Передвиборча кампанія видавалась напруженою. Демократи закидали Гарфілду скандальні випадки з хабарями чотирирічної давнини.
У вирішальний день виборів виявилось, що Гарфілд ледве отримав більшість голосів простих американців. Перевага була мінімальною: Гарфілд набрав — 4 454 416 голосів; Генкок — 4 444 952. Лише виборча колегія із представників штатів вивела Гарфілда в лідери перегонів — Гарфілд отримав 214 голосів, Генкок — 155.
Гарфілд мав обмаль часу для кардинальних реформ. Багато часу президент приділив реформуванню митної служби нью-йоркського порту, який слугував неабияким джерелом прибутку — щороку нью-йоркська гавань приносила державній скарбниці коштів більше, ніж решта американських портів у сукупності.
Гарфілд провів особисту експертизу державних фінансів (спираючись на досвід роботи в фінансових комітетах Конгресу) і знайшов шляхи рефінансування бюджету.
Неабияких зусиль президенту коштувало сформувати свою адміністрацію, з огляду на невпинну внутрішньопартійну боротьбу між республіканцями.
На посаду держсекретаря було назначено Джеймса Блейна; на пост військового міністра — сина президента Лінкольна, Роберта Лінкольна (головним чином, завдячуючи промовистому імені його батька). Міністром юстиції Гарфілд призначив філадельфійського адвоката, члена анти-Грантівської коаліції, Вейна МакВі. 67-річний Самюель Кірквуд, воєнний губернатор Айови обійняв посаду міністра внутрішніх справ, а Вільям Генрі Хант, юрист з Нового Орлеану — посаду військово-морського міністра.
Стосовно зовнішньої політики, діяльність Гарфілда обмежилась призначенням обраних ним кандидатів на ключові дипломатичні пости. Промовистим призначенням стало обрання письменника Джеймса Рассела Лоуела на дипломатичну місію до Великої Британії та Лью Воллеса, колишнього союзного генерала та популярного літератора дипломатом до Османської імперії.
Вбивство президента
Замах на життя
Вранці 2 липня1881 року Гарфілд разом зі своїм державним секретарем Джеймсом Блейном вирушав до Нової Англії. Президент разом зі своїми двома синами збирався відвідати Коледж Вільямса. О 9:20 ранку на залізничній станції Балтімор-Потомак пролунало 2 постріли — було вчинено замах на життя Гарфілда.
Стріляв у президента Шарль Гіто, він для своєї кривавої місії скористався масивною зброєю 44-го калібру, так званим «британським револьвером». Перша куля прошила Гарфілду руку, інша — влучила у спину, розтрощила ребро і застрягла десь у внутрішніх органах.
Вбивця
Шарль Гіто — 39-річний вашингтонський юрисконсульт французького походження, емоційно нестійка особистість. Ймовірна причина замаху на вбивство президента — відмова Гарфілда назначити Гіто на консульську посаду в Європу. Плануючи замах, француз пильно стежив за головою держави впродовж кількох тижнів. Зброю для вбивства Гіто обирав таку, щоб вона достойно виглядала в музейній експозиції — він був впевнений, що його ім'я буде увічнено в історії Америки.
Після замаху Гіто охоче здався до рук поліції — він навіть попередньо замовив кінний екіпаж, щоб найшвидше здатися поліції після вбивства. Француз побоювався, що натовп вчинить над ним суд Лінча.
Шарля Гіто присудили до страти через повішення. Майже через рік по смерті Гарфілда, 30 червня1882 року він зійшов на ешафот з непохитною впевненістю в тому, що зчинив Божу волю.
Лікування президента
Після замаху на його життя, Гарфілда притомного доправили до Білого Дому. Під пильним медичним наглядом він боровся зі смертю впродовж довгих 10 тижнів. Кулю, яка влучила у спину президенту та застрягла у внутрішніх органах, лікарі так і не змогли знайти. Першим, хто оглядав Джеймса Гарфілда, був лікар Віллард Бліс. Бліс самотужки намагався визначити місцезнаходження кулі, але натомість лише заніс до рани інфекцію та обернув вогнепальний отвір діаметром в 3 дюйми в 20-дюймову дірку. Пізніше лікарський консиліум помилково визначить, що куля, начебто, застрягла в печінці, і що хірургічне втручання вже не зарадить. Активне лікування президента, відтак, припинили.
Бел та його винахід
Винахідник телефонуАлександер Грем Белл разом зі своїм асистентом Саймоном Ньюкомбом сконструювали пристрій, який на їх думку, зміг би допомогти знайти кулю в тілі президента. Цим пристроєм став металошукач.
При експерименті в Білому Домі 26 липня1881 року, окрім винахідника і його асистента були присутні 5 президентських лікарів. За їх присутності тіло президента було протестовано металошукачем. Результати виявились непевними — куди б не торкнулась паличка металодетектору — повсюди на тілі президента пристрій видавав позитивний результат на залізо. Бел та його помічник не могли знати, що Білий Дім для президентських покоїв придбав модну новинку того часу — матраци із залізними пружинами. Саме на такому матраці і лежав поранений Гарфілд і саме на залізні пружини реагував металошукач.
Останні дні президента
За останнім бажанням президента, 6 вересня1881 року його, тяжко пораненого, перевезли на морське узбережжя, до Нью-Джерсі. На декілька діб стан його здоров'я, здавалось, покращився. Та 15 вересня прогресували ознаки зараження крові і через чотири доби — 19 вересня1881 року в містечку Елеберон (Нью-Джерсі) 20-й президент США Джеймс Абрам Гарфілд помер від ускладнень вогнепального поранення.
Родина
Особливе місце в житті Гарфілда посідала його мати. Залишившись без батька в дитячому віці, майбутній президент, свою матір Елізу Беллоу завше вважав головою родини. Разом в його власною сім'єю вона оселилася в Білому Домі, одразу після прийняття Гарфілдом президентської присяги. Місіс Беллоу-Гарфілд — тендітна, худорлява жінка, завжди одягнена в чорне. Гарфілд, коли у матері розпочались проблеми з ногами, особисто зносив її на руках по сходах Білого Дому.
У родині президента, загалом, було п'ятеро дітей — 4 сини і одна донька (двоє інших дітей Гарфілда померли в дитячому віці). У майбутньому його сини стали успішними та відомими суспільними діячами країни. У 1908 році його найстарший син Гарі, професор політичних наук Принстонського Університету очолив Коледж Вільямса, в якому навчався сам Гарфілд. Під час Першої Світової Війни в адміністрації президентаВудро Вільсона, він також виконував обов'язки держпостачальника пального. У 1907 році інший син Гарфілда — Джеймс отримав пост міністра внутрішніх справ в адміністрації Теодора Рузвельта. Ірвін Гарфілд став успішним юрисконсультом у Бостоні, а найменший син Абрам по закінченні Массачусетського Технологічного Інституту опанував професію архітектора. Дочка Гарфілда — Мері, була відома як громадська активістка та захисниця прав простих громадян міста Нью-Йорк.
Гарфілд — єдиний представник релігійної общини «Послідовники Христа», що став президентом;
Частина законсервованого мозку його вбивці Шарля Гіто експонується в музеї Медичного коледжу у Філадельфії. Кістки Гіто разом з іншою частиною його мозку, а також хребет Гарфілда та кілька ребер, зберігаються в Національному Музеї Медицини і Здоров'я в Вашингтоні;
Портрет президента Гарфілда в 1882 році з'явився на п'ятидоларових банкнотах. Зараз ці банкноти є великою колекційною рідкістю;
AlfieTheatrical release posterSutradaraCharles ShyerProduser Elaine Pope * Charles Shyer Ditulis oleh Elaine Pope * Charles Shyer BerdasarkanAlfieoleh Bill NaughtonPemeran Jude Law * Marisa Tomei * Susan Sarandon Penata musik Mick Jagger * John Powell * Dave Stewart SinematograferAshley RowePenyuntingPadraic McKinleyDistributorParamount PicturesTanggal rilis 05 November 2004 (2004-11-05) Durasi105 minutes[1]Negara United Kingdom * United States BahasaEnglishAnggaran$60 million…
Берлинская стенанем. Berliner Mauer Карта разделенного Берлина. отмечена жёлтой линией, красные точки — контрольно-пропускные пункты Расположение Берлин Принадлежность ФРГ ГДР Германия Тип Пограничная зонаРазделённый населённый пункт Координаты Годы постро…
Television content and production subsidiary This article is about the British TV production company. For other corporate entities, see Fremantle (disambiguation). Fremantle LimitedLogo used since 2018Formerly Pearson Television (1993–2001) FremantleMedia (2001–2018) Company typeSubsidiaryIndustryTelevisionPredecessorsAll American CommunicationsReg Grundy OrganisationLBS CommunicationsThames TelevisionBlair EntertainmentGoodson-Todman ProductionsReeves EntertainmentFounded1993; 31…
Geosocial networking service and mobile phone application Untappd Inc.Type of businessSocial networking serviceFoundedOctober 22, 2010; 13 years ago (2010-10-22)HeadquartersWilmington, North CarolinaOwnerNext GlassKey peopleGreg AvolaTim MatherKurt TaylorTrace SmithTy GrahamProductsUntappd, Untappd for Business, Untappd MarketplaceEmployees125 (2017)[1]LaunchedOctober 22, 2010; 13 years ago (2010-10-22)[2] UntappdStable release; iOS 3.4.4 …
Alexander Hamilton statueAlexander Hamilton statue (2013)LocationLincoln Park, Chicago, Illinois, United StatesDesignerJohn AngelMaterialBronze (with gilding)Granite (pedestal)Height13 feet (4.0 m)Weight3,500 pounds (1,600 kg)Completion date1939Dedicated date1952Dedicated toAlexander Hamilton Alexander Hamilton The Alexander Hamilton statue is a monumental statue of Alexander Hamilton in Chicago, Illinois, United States. Located in the city's Lincoln Park, the monument w…
Australian politician The HonourableMia DaviesMLADavies in 2022Leader of the Opposition in Western AustraliaIn office14 April 2021 – 30 January 2023PremierMark McGowanPreceded byZak KirkupSucceeded byShane LoveLeader of the National Party in Western AustraliaIn office21 March 2017 – 30 January 2023DeputyJacqui Boydell Shane LovePreceded byBrendon GryllsSucceeded byShane LoveMember of the Legislative Assembly for Central WheatbeltIncumbentAssumed office 21 March 2013Prec…
Pour les articles homonymes, voir Talavera (homonymie). Cet article est une ébauche concernant une localité catalane. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Talavera L'église Sant Jaume de Pallerols. Administration Pays Espagne Statut Municipio Communauté autonome Catalogne Province Province de Lérida Comarque Segarra Code postal 25213 Démographie Population 277 hab. (2023) Densité 9,2 hab.…
Cet article est une ébauche concernant une actrice américaine. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les conventions filmographiques. Pour les articles homonymes, voir Panabaker. Danielle Panabaker Danielle Panabaker au Comic-Con de San Diego le 22 juillet 2017. Données clés Nom de naissance Danielle Nicole Panabaker Surnom Danielle Panabaker Naissance 19 septembre 1987 (36 ans)Augusta, Géorgie (États-Unis) Nationalité Américaine Profession…
Iida LineKereta JR Central Seri 119 di Stasiun InakitaIkhtisarJenisHeavy railLokasiAichi, Shizuoka, Nagano prefecturesTerminusToyohashiTatsuno (hinggaOkaya)Stasiun94OperasiDibuka1897PemilikJR CentralData teknisPanjang lintas1.957 km (1.216 mi)Lebar sepur1.067 mm (3 ft 6 in)Elektrifikasi1,500 V DC overhead catenaryKecepatan operasi85 km/h (53 mph) (maximum); 40-50 km/h (curves); 25-35 km/h (diverging junctions) Peta rute Jalur Iida (飯田線code: ja is dep…
Defunct automobile brand by General Motors Canada AsünaProduct typeAutomobileProduced byGM CanadaCountryCanadaIntroducedApril 12, 1992DiscontinuedJuly 1, 1994; 29 years ago (1994-07-01)Related brandsGeoMarketsCanadaPrevious ownersGeneral Motors Asüna was a captive import automobile marque created in 1992 for sale in Canada by General Motors as a counterpart to Geo. It was one of two successors to the Passport marque, which had a similar intent.[1] Overview Preced…
Species of bird Ringed kingfisher Conservation status Least Concern (IUCN 3.1)[1] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Aves Order: Coraciiformes Family: Alcedinidae Subfamily: Cerylinae Genus: Megaceryle Species: M. torquata Binomial name Megaceryle torquata(Linnaeus, 1766) Subspecies[2] M. t. stictipennis - (Lawrence, 1885) M. t. torquata - (Linnaeus, 1766) M. t. stellata - (Meyen, 1834) di…
Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Kesultanan Palembang – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR 3 Maret 1666–1823Bahasa yang umum digunakanBahasa yang umum digunakan didalam Kesultanan Palembang adalah Bahasa Melayu Palembang y…
منتخب ساحل العاج لكرة القدم للسيدات معلومات عامة بلد الرياضة ساحل العاج الفئة كرة القدم للسيدات رمز الفيفا CIV الاتحاد اتحاد ساحل العاج لكرة القدم كونفدرالية الاتحاد الأفريقي لكرة القدم كونفدرالية فرعية اتحاد غرب أفريقيا لكرة القدم الطاقم واللاعبون المدرب كليمنت…