Джеймса Фенімора Купера називають «американським Вальтером Скоттом», тому що він осмислив історію своєї молодої країни. Але не тільки про історію США писав Купер. Його романи розділяються на такі типи: історичні («Шпигун», «Браво», «Кат», «Два адмірали» та ін.); морські («Лоцман», «Червоний корсар», «Пірат» та ін.); сімейні хроніки («Чортів палець», «Землемір», «Червоношкірі»), романи-памфлети («Монікіни»), публіцистичні романи («Додому», «Вдома»). Основним твором Купера вважається пенталогія про Шкіряну Панчоху (її ще, не зовсім точно, називають циклом «романів про індіанців»). До пенталогії про Шкіряну Панчоху входять романи «[недоступне посилання з травня 2019 Піонери][недоступне посилання з серпня 2019]» (1823), «Останній з могікан» (1826), «[недоступне посилання з травня 2019 Прерія][недоступне посилання з серпня 2019]» (1827), «Слідопит» (1840) i «Звіробій» (1841).
Купер почав свій творчий шлях як письменник американської демократії. В ранніх романах («Шпигун», «Лоцман»), а також у творах, які з'явилися як результат мандрів Європою («Браво», «Кат»), Купер підкреслює перевагу республіканського устрою над монархічним. У передмові до «Шпигуна» він відмовляється від запозичених «замків, лордів та інших атрибутів англійських романів» і заявляє, що він писатиме про «американські звичаї». Захоплене до мелодраматизму ставлення до американських звичаїв проявляється у звеличенні подвигу простої людини. У романі «Шпигун» дрібний торговець Гарвей Бірч, ризикуючи життям, робить усе заради свободи своєї країни від англійського володарювання, і коли президент Вашингтон вручає Бірчу грошову винагороду за проявлену мужність, Гарвей відмовляється від неї. Тому що він служив США не заради грошей. Пізніше ставлення до Америки почне змінюватися. Купер зверне увагу на зникнення низки племен індіанців, на насильство «нації промисловців» над природою. Природа відіграє в творчості Купера особливу роль. Він запозичив у Скотта низку прийомів (зокрема структуру роману, де історичні особистості служать фоном розвитку подій, а вигадані персонажі опиняються на авансцені), принцип зображення світу через «народний рух історії». Але в творчості Скотта природа ніколи не відігравала такої ролі, яку вона відіграє у Купера.
Багатство дикої природи спровокувало новий підхід. Головним героєм роману «Лоцман» є море, яке Купер знав дуже добре (перш, ніж стати письменником, він зробив кар'єру морського офіцера). Одним із головних героїв пенталогії про Шкіряну Панчоху є дика природа американських прерій, могутня стихія, помірятися силою з якою може тільки дуже вольова людина. Такою людиною є слідопит і мисливець Натті Бумпо, якого його друзі-індіанці через незвичні для них чоботи прозвали Шкіряною Панчохою. Пенталогія показує нам все життя цієї дивної людини, яка приїхала до Америки майже підлітком, тоді, коли континент тільки почав освоюватися, прожила в диких лісах все життя і на старість стала жертвою тієї Америки, якій колись так відважно прокладала шляхи через дику природу. Дружба з індіанцями навчила Натті не боятися природи, яка ніколи не образить того, хто прийшов до неї з добром. А от «нова Америка» з її містечками, кабаками і приватною власністю на землю, відштовхує старого мисливця. Він звик жити полюванням і вбив оленя. Звідки ж йому було знати, що тепер ця земля належить судді Темплю, і там не те що полювати, а навіть і ходити заборонено. Темпль притягує старого до юридичної відповідальності. Його не турбує, що, як би не Шкіряна Панчоха і не індіанці, такі, як Чінгачгук (якого тепер звуть Джон), ніякого Темпльтауна на чолі із Темплем не існувало б. Натті втікає з-під арешту, і старого розвідника лісів, посланця білих до індіанців цькують, наче скажену собаку. Тому що жадібність стала головною рисою «нових американців». Індіанець Джон згадує: «Жили тут наші предки на березі озера, жили мирно… Але прийшли білі й принесли із собою довгі ножі і ром… вони заволоділи нашими лісами; злий дух жив у їхніх бочках із ромом, і вони напустили його на нас». Індіанець Джон і є тим останнім із могікан, якому присвячено однойменний роман.
Купер не був противником цивілізації, але вважав, що вона повинна стверджуватися мирним шляхом, без кровопролиття і масових вбивств. Роман «Звіробій» завершується жахливою картиною розправи колоніальних військ над індіанським племенем гуронів. За розправою спостерігає велична й прекрасна природа, але й вона скоро виявиться спаплюженою: прерії перетворяться на пустелі, ліси буде вирубано, чисті джерела пересохнуть, живий світ лісів і степів загине. І зроблять усе це ті, кого Купер назвав «монікінами». Однойменний роман, якого було написано під впливом спадщини англійського сатирика XVIII ст. Джонатана Свіфта, розповідає про дві різні породи мавп: Високоплигаючих і Низькоплигаючих. Мавпи створили власні суспільства, які письменник і досліджує. Високоплиги мають довгий хвіст і дуже люблять шанувати традиції. Вони поклоняються трону і королю. У Низькоплигів хвіст короткий, але вони жирніші і міцніші. За Високоплигами і Низькоплигами легко впізнаються англійці з їхніми непохитними традиціями і американці з їхніми проблемами. «Дослідник» приходить до висновку: між довгохвостими і короткохвостими мавпами особливої різниці не існує. Тому що, як перше, так і друге співтовариство має єдину релігію, втіленням якої є Великий Грошовий Інтерес. І тому, настільки колись різні тварини, перетворилися на єдиний вид — вид «монікіна» (від англ. man — людина + monkey — мавпа + money — гроші).
Купер став першим американським письменником, ім'я якого вийшло за кордони США. Вважається, що він відкрив європейцям Америку, створив національне обличчя американця як у позитивному, так і в негативному сенсі, і навіки прославив людину честі і мужності.
Купер Д.-Ф. Зьвіробийник / Джон Фенїмор Купер; Із скороченого німецького видання Павла Моріца переклав Онуфрій Пашук. — Львів: Накладом укр.-руської Видавн. Спілки. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1905. — 283 с. — (Літературно-наукова Біблїотека / Відп. за ред. В. Гнатюк; Ч[исло] 94/96).
Купер Джеймс. Соколине око. Оповіданнє з часів племінних боротьб в Америці. Переклав «Крукове крило» [Юліян Редько]. — Станиславів: Друк. Данкевича, 1924. — 57 с. — (Бібліотека «Українського пласту», Ч. 1.)
Купер, Фенімор. Звіробій. Роман. Пер. [з рос.[?] О[лекса]. Байкар. — [Харків]: Пролетарій, [1928]. — 275/6 с.
Купер, Фенімор. Слідогляд: Скорочене вид. / Пер. [з рос.[?] М[ихайло]. Лебединець. — Харків [– Одеса]: Пролетарій, [1928]. — 256 с.
Купер Джеймс. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Микола Іванов. — Харків: Дитвидав, 1938. — ? стор.
Купер, Фенімор. Звіробій. [Для серед. шкільного віку]. З англ. переклав Л. Солонько (розд. I—XXIV), О. Терех (розд. XXV—XXXII). Іл.: Б. Брок / Фенімор Купер. — К. : «Веселка», 1968. — 739 c. з іл. — («У світі пригод».)
Купер, Фенімор Джеймс. Останній з могікан. [Для серед. шкільного віку. Пер. з англ. Ростислава Доценка. Іл.: Б. Брок]. / Джеймс Фенімор Купер. — К. : «Веселка», 1969. — 510 с. з іл. — («У світі пригод».)
Купер, Д. Ф. Слідопит, або суходільне море [Текст] ; З англ. переклав Ілько Корунець / Д. Ф. Купер. — К. : Веселка, 1972. — 790 с. — («Пригоди. Фантастика»).
Купер Дж. Ф. Піонери. Роман. Для серед. шкіл. в. (Пер. з англ. Є. Д. Крижевича. Післямова Н. М. Ейшискіної. Худож. оформл. Д. О. Заруби. Мал. Г. Брока). — К.: Веселка, 1980. — 356 с., іл.
Перевидання: Купер Джеймс Фенімор. Піонери, або Біля витоків Саскуеханни. Роман: Для серед. шк. в. / Пер. з англ. Є. Крижевича. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан; К.: Веселка, 2005. — 352 с. — (Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид». Серія друга. Література XIX ст.)
Купер Д. Ф. Прерія: Роман: Для серед. та старшого шк. віку / Джеймс Фенімор Купер ; Пер. з англ. Є. Крижевича; Післямова Н. Ейшискіної. — К. : Веселка, 1982. — 366с. — (Бібл. сер.).
Купер Ф. Останній з могікан: Роман / Пер. з англ. І. В. Муращик. — Л.: Видавничий дім «Панорама», 2002. — 224 с.: іл. 8 — (Серія «Класика»).
Купер Дж. Ф. Звіробій / Пер. з англ. Володимир Верховень. — Х.: КСД, 2018. — 240 с. — (Бібліотека пригод.)
За інформацією дніпровського краєзнавця Миколи Чабана, якісь твори Фенімора Купера було перекладено Марією Лисиченко й опубліковано в часописі «Червоні квіти» або «Життя й революція»[8].
Franklin, Wayne, James Fenimore Cooper: The Early Years. Yale University Press, 2007.
Long, Robert Emmet, James Fenimore Cooper. New York: Continuum, 1990.
Wallace, James D., Early Cooper and His Audience. Columbia University Press, 1986.
Railton, Stephen, Fenimore Cooper: A Study of his Life and Imagination. Princeton University Press, 1978.
Grossman, James, James Fenimore Cooper: A Biographical and Critical Study. Stanford University Press, 1949 (reissued 1967).
Clavel, Marcel, Fenimore Cooper: Sa Vie et son Oeuvre: La Jeunesse (1789—1826). Aix-en-Provence: Imprimerie Universitaire de Provence, 1938.
Boynton, Henry Walcott, James Fenimore Cooper. New York: The Century Co., 1931. A warm account, stressing Cooper's personal life and character
Outland, Ethel P., The «Effingham» Libels on Cooper: A Documentary History of the Libel Suits of James Fenimore Cooper, Centering Around the Three Mile Point Controversy and the Novel HOME AS FOUND, 1837—1845. Madison (WI): University of Wisconsin, 1929.
Phillips, Mary E., James Fenimore Cooper. New York: John Lane, 1913.
Lounsbury, Thomas R., James Fenimore Cooper. Boston: Houghton Mifflin, 1883 (reprinted, New York: Chelsea House, 1981).
Cooper, Susan Fenimore [daughter]. Pages and Pictures from the Writings of James Fenimore Cooper [excerpts, with long biographical introductions]. New York: W.A. Townsend, 1861 (and several reprints). Also introductions to selected volumes of the so-called Household Edition of Cooper [often expanded biographical information] Also «Small Family Memories» in Vol. I, pp. 7–72, in James Fenimore Cooper [grandson] Correspondence of James Fenimore Cooper. (New Haven: Yale University Press, 1922)
Greene, George Washington, «Cooper» and "Personal Recollections of Cooper, " in Biographical Sketches, pp. 9–73. New York: G.P. Putnam, 1860.
Купер Джеймс Фенімор // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 810. — ISBN 966-692-578-8.
