Джованні ді Паоло

Джованні ді Паоло
Giovanni di Paolo di Grazia
При народженні	Giovanni di Paolo (Giovanni di Paolo di Grazia )
Народження	1398(1398) Сієна
Смерть	1482(1482)
	Сієна
Національність	італієць
Країна	Сієнська республіка
Жанр	вівтар
Діяльність	художник, ілюстратор рукописів
Напрямок	ранній реалізм, раннє відродження
Роки творчості	1420—1481
Вплив	Живопис Візантійської імперії доби середньовіччя
Твори	релігійний живопис
Роботи в колекції	Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[1], Музей Креллер-Мюллер, Museum Catharijneconventd, Aartsbisschoppelijk Museumd, Рейксмузей, Художній музей Волтерс, Музей Конде, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Lindenau-Museumd, Галерея Уффіці, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Берлінська картинна галерея, Музей фюрера, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Musée du Petit Palaisd, Музей мистецтва та історії культуриd, Музей мистецтв Кімбеллаd, Touchstones Rochdaled, Ашмолеан музей, Монреальський музей красних мистецтв, Музей Нортона Саймона і Diocesan Museum of Holy Artd
Джованні ді Паоло у Вікісховищі

Джованні ді Паоло( італ. Giovanni di Paolo, також італ. Giovanni di Paolo di Grazia 1398, Сієна — 1482, Сієна) — італійський художник доби кватроченто з міста Сієна.

Належить до призабутих художників. Його художнй авторитет був відновлений лише в 20 столітті. Відбулось його повернення в історію мистецтв.

Він мешкав в містечку Поджіо, тому в літературі його також позначають як Джованні дель Поджіо. Невідомо, у кого саме він отримав первісні художні навички. Майстер Джентіле да Фабріано, що працював у місті Сієна у 1425-1426 рр., можливо, був одним із його вчителів, як і Таддео ді Бартоло. Водночас він мав впливи декількох своїх попередників, серед котрих називають Стефано ді Джованні, Мартино ді Бартоломео, Грегоріо ді Чекко та ін., що закономірно для художника-початківця. Він робив ілюстрації до рукописних книг і саме в цій якості про нього згадували в ранні роки. Серед творів в цій галузі — ілюстрації до твору-копії Данте.

Згодом від виробився у талановитого послідовника сієнських майстрів з власною, пластичною манерою і іноді сміливо дозволяв собі працювати з яскравими фарбами. 1426 року він створив поліптих для родини Бранчіні, тобто вівтарний образ для церкви Сан Доменіко в Сієні. 1428 року він став членом місцевої гільдії художників.

Джованні ді Паоло сучасник Лоренцо Гіберті та Мазаччо, можливо, бував у Флоренції і міг бачити їх твори. Але сам залишався в полоні старовинних сієнських художніх традицй з їх фантастичними і консервативними якостями, збереженням готичних елементів і нечіткою перспективою. Тому існують припущеня, що він ніколи не полишав Сієни.

Він довго жив, багато працював і мимоволі став плідним майстром. Серед творів митця - уславлення і місцевих святих. Ним стовоена художня серія зі сценами житія Катерини Сієнської.

• «Мадонна з немовлям і янголами », 1426
• «Мадонна з немовлям на троні », 1427
• «Св. Ансано хрестить неофітів », 1440, Християнський музей, Єстергом, Угорщина
• «Архангел Михаїл », 1440. Ватиканська пінакотека
• «Мадонна з немовлям і чотирма святими », вівтар 1445
• «Св. Катерина Сієнська надиктовує переписувачу діалоги, натхнені Христом», бл. 1449 р., Детройт.
• «Вигнання з рая Адама і Єви », 1445. Музей мистецтва Метрополітен
• «Св. Стефан », 1450. Сієна
• «Св. Іван хреститель, янгол пустелі », 1454. Художній інститут Чикаго
• « Св. Миколай Толентинський », 1455. Музей мистецтв Філадельфії
• « Коронування Діви Марії», 1455. Музей мистецтва Метрополітен
• « Різдво Христове», 1460, Християнський музей, Єстергом, Угорщина
• « Св. Катерина перед папою римським у Авіньйоні», 1460
• « Поклоніння волхвів», 1460. Музей мистецтва Метрополітен

• 
  Св. Клара і Св. Єлизавета Угорська, бл. 1445 р.
• 
  «Христос - підліток і книжники в храмі», Музей Гарднер, Бостон, США
• 
  Мадонна з немовлям і Св. Єронімом і Св.Августином, до 1450 р.
• 
  «Смерть Катерини Сієнської»

• Cesare Brandi: Giovanni di Paolo. Florenz 1947
• Janneke Johanna Anje Panders: The underdrawing of Giovanni di Paolo. Berlin 1997 ISBN 90-367-0836-2
• Carl B. Strehlke: Giovanni di Paolo in Ausstellungskatalog Painting in Renaissance Siena, 1420-1500 Metropolitanmuseum New York 1988 ISBN 0-87099-529-4
• Ingeborg Bähr: Die Altarretabel des Giovanni di Paolo aus S. Domenico in Siena Kunsthistorisches Institut in Florenz MittKIF 31 1987: Seiten 357–366.
• Pope-Hennessy J.W. Giovanni di Paolo. New York: Metropolitan Museum of Art, 1988.
• Pope-Hennessy J.W. Paradiso: the illuminations to Dante’s Divine comedy by Giovanni di Paolo. New York: Random House, 1993
• http://www.britannica.com/EBchecked/topic/234104/Giovanni-di-Paolo [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.artcyclopedia.com/artists/giovanni_di_paolo.html [Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.] ( Джованні ді Паоло на артциклопедії)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні ді Паоло

• Мистецтво Італії
• Кватроченто
• Сієнська школа

1. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/458974