Володимир Іванович Долгих (нар.5 грудня1924(19241205), село Іланське Єнісейської губернії, тепер місто Іланський Іланського району Красноярського краю, Російська Федерація — 8 жовтня2020, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, 1-й секретар Красноярського крайкому КПРС. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 24 травня 1982 по 30 вересня 1988 року. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Депутат Державної думи Російської Федерації 6-го скликання (2011—2013). Член Ради Федерації РФ (2013—2018). Двічі Герой Соціалістичної Праці (4.12.1965, 4.12.1984). Кандидат технічних наук (1968). Доктор технічних наук, професор.
Життєпис
Народився в родині слюсаря залізничного депо станції Іланська Єнісейської губернії.
Під час навчання в середній школі № 61 міста Іланського Володимир Долгих був головою ради шкільної піонерської дружини, потім — секретарем комсомольської організації.
У Червоній армії з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни. Додавши собі рік, добровольцем пішов у діючу армію. З маршовою ротою був направлений на Західний фронт, де в цей час йшла битва під Москвою. Був зарахований до 25-го стрілецького полку 6-ї гвардійської стрілецької дивізії, і незабаром призначений політичним керівником роти протитанкових рушниць. 9 лютого 1943 року в бою в Орловській області був важко поранений. На початку 1944 року — комісований з армії.
Закінчивши підготовчий курс, у 1944 році поступив в Іркутський гірничо-металургійний інститут, який закінчив з відзнакою в 1949 році. Одночасно з навчанням в інституті закінчив у 1948 році Вечірній університет марксизму-ленінізму при Іркутськом міському комітеті ВКП(б).
З 1949 року на інженерно-технічних посадах. У 1949—1958 роках — начальник зміни, технолог, начальник цеху № 6 (виробництво платини і паладія), начальник цеху № 3 (виробництво родія), головний інженер Красноярського афінажного заводу (потім — заводу кольорових металів).
У 1958—1962 роках — головний інженер Норильського гірничо-металургійного комбінату імені Завенягіна.
У 1962 — квітні 1969 року — директор Норильського гірничо-металургійного комбінату імені Завенягіна Красноярського краю.
28 квітня 1969 — 28 грудня 1972 року — 1-й секретар Красноярського крайового комітету КПРС.
18 грудня 1972 — 30 вересня 1988 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно у 1976—1984 роках — завідувач відділу важкої промисловості (з 1983 року — важкої промисловості і енергетики) ЦК КПРС.
З вересня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. З 1997 року — голова правління Московської регіональної громадської організації «Красноярське земляцтво».
У 2000-і роки був членом Ради директорів ГМК «Норильський нікель».
З 2002 року — голова Московської міської ради ветеранів. З липня 2008 року — голова Громадської ради міста Москви. Віце-президент регіонального благодійного громадського фонду сприяння театру і телебачення імені І. Смоктуновського «Золотий пелікан».
У 2011—2013 роках Володимир Долгих був депутатом Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації VI скликання в складі федерального списку кандидатів, висунутого партією «Єдина Росія». Як найстарший за віком депутат Державної думи шостого скликання, відповідно до конституції Російської Федерації і регламенту Держдуми відкрив перше засідання нижньої палати нового скликання.
З 13 вересня 2013 по 19 вересня 2018 року указом мера Москви С. Собяніна наділений повноваженнями члена Ради Федерації від виконавчої влади міста Москви. Член комітету РФ з економічної політики.
З 23 грудня 2014 по 29 вересня 2017 року — позаштатний радник губернатора Красноярського краю В. Толоконського. З 26 жовтня 2017 року — позаштатний радник губернатора Красноярського краю О. Усса.
