Народилась 9 лютого1420 року у Кадольцбурзі.[1] Була дев'ятою дитиною та шостою донькою в родині бургграфа Нюрнбергу та курфюрста БранденбургуФрідріха I і його дружини Єлизавети Ландсгут-Баварської. Мала старших братів Йоганна, Фрідріха й Альбрехта та сестер Єлизавету, Цецилію, Маргариту та Магдалену. Старша сестра Софія померла немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося сином Фрідріхом-молодшим.
6 грудня1423 року в Перлебурзі відбулися заручини Доротеї із малолітнім герцогом Мекленбургу. 24 листопада1427 у Перлебурзі угода була поновлена та підтверджена.[2]
Портрет Генріха IV
У 12-річному віці Доротея була пошлюблена з 15-річним герцогом Мекленбургу Генріхом IV. Весілля пройшло у травні 1432 року. Посагом принцеси стали міста Деміц і Горлозен, які до цього слугували приданим її сестри Маргарити.[3] Наречений, будучи неповнолітнім, до 1436 року володарював під регентством матері, а після — разом із братом Йоганном V. У 1443 році став одноосібним правителем. У подружжя народилося восьмеро дітей:
Ульріх (нар. та пом.1437) — помер невдовзі після народження;
Альбрехт (1438—1483) — герцог Мекленбургу у 1477—1479 роках, герцог Мекленбург-Гюстрову у 1480—1483 роках, був одружений з Катериною Ліндау-Руппінською, дітей не мав;
Йоганн (1439—1474) — був заручений з померанською принцесою Софією, одружений не був, дітей не мав;
Магнус (1441—1503) — герцог Мекленбургу у 1477—1503 роках, був одружений з померанською принцесою Софією, мав семеро дітей;
Катерина (1442—1451/1452) — прожила близько 9 років;
Анна (1447—1464) — одружена не була, дітей не мала;
Бальтазар (1451—1507) — князь-єпископ Шверіну у 1474–1479 роках, герцог Мекленбургу у 1479—1507 роках, був одружений з померанською принцесою Маргаритою, дітей не мав.
Родинні відносини між герцогом Генріхом і курфюрстом Фрідріхом сприяли врегулюванню конфлікту між Мекленбургом і Бранденбургом за спадок у князівстві Венден. Наприкінці життя Генріх правив разом із синами. Пішов з життя у березні 1477 року. Доротея у 1485 році стала черницею Ренського монастиря,[4] що був одним із найважливіших у Мекленбурзі.[5]
Померла 19 січня1491 року. Була похована у міській церкві Святого Якова та Святого Діонісія у Гадебуші.[6] На надгробку є надряпаний портрет герцогині, на якому вона зображена у чернечому одязі під балдахіном.[7]
↑ Ludwig Ernst Hahn: Kurfürst Friedrich der Erste von Brandenburg, Burggraf zu Nürnberg, der Ahnherr des preußischen Königshauses, Hertz, 1859, стор. 210.
↑Церква Святого Якова та Святого Діонісія у Гадебуші. [4](англ.)
↑ Friedrich Schlie: Die Kunst- und Geschichts-Denkmäler des Grossherzogthums Mecklenburg-Schwerin. II. Band: Die Amtsgerichtsbezirke Wismar, Grevesmühlen, Rehna, Gadebusch und Schwerin. Schwerin 1898, Neudruck Schwerin 1992, стор. 473 ISBN 3-910179-06-1. [5](нім.)
Література
Carl Friedrich Goeschel: Elisabeth, die erste Kurfürstin von Brandenburg aus dem Hause Hohenzollern, Mittler, 1844, стор. 35.
Samuel Buchholtz: Versuch einer Geschichte der Churmarck Brandenburg, F. W. Birnstiel, 1767, стор. 39.
_-_Frederick_II,_Margrave_of_Meissen.JPG){kind=small}
,_Herzog_von_Bayern_-_4544_-_Bavarian_State_Painting_Collections.jpg)
.jpg)
