Острів площею близько 27 км² являє собою лагуну, оточену вузькою смугою надводних коралових рифів. Дієго-Гарсія має довжину близько 60 км, максимальна висота — близько 15 м над рівнем моря.
Острів відкрив португальський мореплавець Васко да Гама на початку XVI століття і назвав його на честь свого сучасника-мореплавця Гарсіа де Норонья. Як і весь архіпелаг Чагос, острів належав Франції, а пізніше — Великій Британії. Фактично, в час відкриття острів не мав корінного населення. Пізніші поселенці острова, переважно раби, були завезені для праці на плантаціях кокосових горіхів. У XX ст. плантації стали нерентабельними через зменшення попиту на кокосову олію. Мешканців острова, т. зв. чагосців у кількості близько 1000 осіб 1960—1970-х рр. було переселено в інші місця з виплатою відповідної компенсації, а з 1973 року на острові діє велика американськавійськова база. У 2000 році за позовом Маврикію Високий Суд Англії постановив, що виселення було незаконним і що мешканці острова мають право повернутись назад. Практично відразу Велика Британія сповістила, що це буде неможливо з причин наявності договору зі США. У 2004 році видано два укази, які забороняють колишнім цивільним мешканцям атола знову поселятися на острові.
Клімат
Острів розташований у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — березень із середньою температурою 28,3 °C. Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 26,7 °C[2].