Екседри з'явились в архітектурі Стародавньої Греції епохи еллінізму, були найбільш поширені в імперському Римі та ранній середньовічній архітектурі Сирії. Екседри — обов'язкова частина античних терм, палаців, багато оздоблених будинків.
Невеликі екседри влаштовувались як глибока напівкругла ніша, відкрита у приміщення, двір чи зал, іноді як виступаюча назовні частина будівлі (апсида), іноді як окремий павільйон, який служив місцем відпочинку або бесід.
Розрізняються суцільні екседри (стінові конструкції) і ажурні (колонада, увінчана конхою).
Джерела
Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеніцька О. А. Архітектура. Короткий словник-довідник. — Київ: Будівельник, 1995. — С. 312.
Словарь иностранных слов. — Москва: ГИИНС, 1955. — С. 798. (рос.)
