Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Елеваторний провулок (Мелітополь)

Елеваторний провулок
Мелітополь
МісцевістьКізіяр
Колишні назви
рос. Кладбищенский (до 1959)
Загальні відомості
Протяжність0,4 км
Транспорт
Рухдвосторонній
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Елеваторний провулок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Елеваторний провулок — провулок у Мелітополі. Починається від вулиці Гетьмана Сагайдачного, закінчується на вулиці Ломоносова. Складається переважно з приватного сектора[1]. Покриття асфальтове.

Історія та назва

Провулок вперше згадується 1926 року в описі земельних володінь як рос. Кладбищенский. До 1939 року входив до складу села Кизияр, поки село не було приєднане до Мелітополя. 1959 року було вирішено, що назва провулка є застарілою, несучасною, і міськвиконком вирішив перейменувати його на Елеваторний через близьке розташування до мелітопольського елеватора, який знаходився на вулиці Фрунзе (нині Гетьмана Сагайдачного). Однак нова назва прижилася не відразу, і 12 січня 1962 довелося прийняти повторне рішення про перейменування[2][3].

Об'єкти

  • ПП «Дельфін» (виробництво морозива)

Галерея

вид з боку вул. Ломоносова вид на вул. Ломоносова ПП «Дельфін» виїзд на вул. Гетьмана Сагайдачного, вид на елеватор

Примітки

  1. Мелітополь. План міста. Масштаб 1:17000. — Київ: Картографія, 2005, 2008(укр.).
  2. Н. В. Крылов. Улицы Мелитополя. Историко-географический словарь. — Мелитополь : Издательский дом МГТ, 2011. — 300 прим.(рос.)
  3. Крылов Н. В., Крылова А. Н. — «История Мелитополя в датах: 2014 год. Календарь и краткие справки» — Мелитополь, «Мелитополь», 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2023.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya