Електроліти́чна дисоціа́ція — явище розпаду нейтральних молекул на іони, що відбувається в електролітах. Наприклад, молекула кислоти HCl розпадається при розчиненні на іони Н+ та Cl-.
Полярні розчинники ослаблюють електростатичну взаємодію між зарядженими складовими молекули, зв'язок між якими має іонний характер. Ослаблення взаємодії з макроскопічної точки зору зумовлене великою діелектричною проникністю розчинника. Наприклад, для води діелектрична проникність дорівнює 81, тому вода такий гарний розчинник. З мікроскопічної точки зору, молекули полярного розчинника — диполі, що орієнтуються поряд із молекулою розчиненої речовини таким чином, щоб кулонівська сила їхнього притягання протидіяла кулонівським силам іонного зв'язку. Як наслідок, молекула розчиненої речовини розпадається на іони, які можуть існувати в електроліті завдяки екрануванню створеного ними електростатичного поля.
Електроліти, неелектроліти
Речовини, розчини або розплави яких проводять електричний струм, називаються електролітами. Речовини, розчини або розплави які не проводять електричного струму, називаються неелектролітами.
Електроліти під час розчинення у воді розпадаються (дисоціюють) на позитивно й негативно заряджені йони. Розпад на йони здійснюється під дією диполів води. Іони в розчині перебувають у гідратованому стані, тобто вони оточені диполями води. Під дією електричного струму позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, негативно заряджені (аніони) — до анода. Завдяки руху йонів розчини електролітів проводять електричний струм. У розчинах на іони розпадаються речовини з іонним і ковалентним полярним зв'язком.
Ступінь дисоціації
Ступінь дисоціації — відношення числа молекул, що розпалися на йони, до загального числа розчинених молекул. Ступінь дисоціації виражається в частках одиниці або у відсотках. Якщо ступінь дисоціації менший 3 %, то електроліт називається слабким, якщо більший 30 % — сильним. Електроліти, ступінь дисоціації яких лежить у межах від 3 до 30 %, називаються електролітами середньої сили.
Електролітична дисоціація кислот, лугів, солей
Кислоти дисоціюють на катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку.
Луги дисоціюють на катіони металу (або йони амонію) та аніони гідроксидної групи.
Солі дисоціюють на катіони металу (або йони амонію) та аніони кислотного залишку.
На йони не розпадаються осади, гази, а також вода — сполука, яка мало дисоціює.