Еліза Ожешко

Еліза Ожешко
пол. Eliza Orzeszkowa біл. Эліза Ажэшка
Еліза Ожешко1900
Ім'я при народженні	пол. Elżbieta Pawłowska
Псевдонім	E. O., Bąk (z Wa-Lit-No), Li…ka, Gabriela Litwinka і Eliza Orzeszkowa
Народилася	6 червня 1841(1841-06-06) Мільковщина
Померла	18 травня 1910(1910-05-18) (68 років) Городня ·серцево-судинні захворювання
Поховання	Parish Cemeteryd
Країна	Російська імперія Республіка Польща[1]
Національність	полька
Діяльність	письменниця, есеїстка, перекладачка, авторка оповідань
Сфера роботи	есей і проза
Мова творів	польська
Роки активності	1866 — 1910
Напрямок	Література
Жанр	Проза
Magnum opus	Nad Niemnemd
Рід	Pawłowscy herbu Korwind
Батько	Benedykt Pawłowskid
Мати	Franciszka Kamieńskad
У шлюбі з	Нагорський Станіслав
Автограф
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Еліза Ожешко у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Елі́за Оже́шко (пол. Eliza Orzeszkowa; * 6 червня 1841, с. Мільковщина поблизу Гродно, нині Гродненський район, Білорусь — † 18 травня 1910, Гродно) — польська письменниця, есеїстка, перекладачка. У Польщі трактується як письменниця епохи позитивізму.

Народилася 6 червня 1841 року в с. Мільковщина Гродненського району Білорусі.

Одружилася з польським громадським діячем Станіславом Нагорським.

Брала участь у польському січневому повстанні 1863—1864 років, зокрема у травні-червні 1863-го переховувала у своїй домівці ватажка повстанців Ромуальда Трауґутта, якого пізніше переправила за кордон.

Продавши родинний маєток, від 1870 року оселилася у Гродні. З 1894 року з чоловіком майже постійно мешкала у своєму будинку на Муравйовській вулиці, який став осередком культури та мистецтв тогочасного Гродна.

Похоронена на польському кладовищі у Гродні.

• пол. Marta, укр. Марта (оповідання), 1873 на феміністичну тематику

• Вибрані твори. — Київ, 1950.
• Оповідання та повісті. — Київ, 1956.
• Аргонавти. — Київ, 1966.

• Прізвищем письменниці названо вулиці у Львові, Гродні ^[3].

• 2001 року у Гродні, у приміщенні, де мешкала Ожешко останні 16 років, відкрито її меморіальний будинок-музей (раніше там була розташована місцева філія Спілки письменників Білорусі).

• Булаховська Ю. Л. Ожешко Еліза // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 505.
• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.

• Ожешко Еліза // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 284. — ISBN 966-692-744-6.
• Ожешко Еліза // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 677-678.
• Ожешкова Еліза // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1196. — 1000 екз.
• Твори Е. Ожешко на порталі ЧТИВО [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]