Ернест Ґеллнер
Ернест Андре Ґеллнер (англ. Ernest Gellner; 9 грудня 1925 — 5 листопада 1995) — англійський філософ і соціальний антрополог, професор філософії, логіки та наукового методу Лондонської школи економіки Лондонського університету (1962—1984), професор соціальної антропології Кембриджського університету (1984—1993), засновник і директор Центру з дослідження націоналізму в Центрально-Європейському університеті (1993—1995). ЖиттєписНародився у Парижі в сім'ї німецькомовних євреїв з Богемії. Батько Ґелнера, німецькомовний єврей Рудольф Ґелнер, був бізнесменом, мати, Анна Фантль, походила з асимільованої чеськомовної єврейської родини з Південної Богемії. Сім'я належала до середнього класу[9]. Виховувався у Празі (на той момент — щойно створена Чехословаччина) в англомовній школі. У 1939 році, рятуючись від нацизму, з сім'єю емігрував у Британію. Тут Ґеллнер закінчив школу та вступив до коледжу Бейлліол Оксфордського університету, де вивчав філософію та антропологію. У 1944 році Ґеллнер покинув навчання та вступив у Чехословацьку танкову бригаду в складі британської армії, брав участь в боях за звільнення Північної Франції. Після війни, у 1949 році, закінчив коледж Бейлліол. З 1949 року Ґеллнер у Лондонській школі економіки. У 1959 році вийшла у світ його перша книга — «Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології». У 1961 році Ернест Ґеллнер стає доктором філософії Кембриджського університету, в наступному році — професором філософії, логіки та наукового методу. З 1983 до 1993 року Ґеллнер — професор Кембриджського університету, з 1984 року — завідувач кафедри соціальної антропології. У 1990 році Ґеллнер організував у Великій Британії «Асоціацію етнічних досліджень та вивчення націоналізму», був її першим головою, видавав часопис «Нації та націоналізм». Ернест Ґеллнер, з початку 1960-х років, активно досліджує соціальну антропологію та політологію, розробляє власну теорію націоналізму, яка відбилася в його праці «Нації та націоналізм» (1983). Вважаючи основою суспільства культуру й організацію, Ґеллнер визначив націоналізм як «політичний принцип, згідно з яким культурна схожість є основою соціальних зв'язків». Націоналізм, за Геллнером, є продуктом індустріального суспільства, позаяк необхідними для його виникнення факторами виступають високий ступінь розвитку культури, її доступність широким колам населення (що породжує необхідність в культурній однаковості) активний економічний розвиток (як умова соціальної мобільності) та породжувану їм необхідність культурної стандартизації. Націоналізм виникає в державах з «титульною» нацією, при цьому перехід до нього для кожної держави індивідуальний. Ґеллнер вважав тріумфом націоналізму принцип самовизначення націй, проголошений після Першої світової війни, та створення національних держав на території колишніх імперій[10]. У 1993 році в Празькому університеті з ініціативи Геллнера і Дж. Сороса створюється Центр з дослідження націоналізму, який учений очолював до самої смерті. Деякі праці
Твори перекладені українською мовою
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
Information related to Ернест Ґеллнер |