Явище виникає внаслідок заломлення сонячного світла у верхніх шарах атмосфери Венери. Воно спостерігається незадовго до так званого другого і через деякий час після третього контакту.
Відкриття ефекту приписують Михайлу Ломоносову. Він стверджував, що спостерігав ефект під час проходження Венери по диску Сонця 6 червня (26 травня за юліанським календарем) 1761 року.[1][2] Однак останні дослідження кажуть про те, що він, найпевніше, лише неправильно витлумачив оптичні явища, які були результатом якості телескопів того часу.[3]
Дане явище спостерігається тільки у Венери, а не в Меркурія, оскільки у нього немає атмосфери.[1]
↑Pasachoff, Jay M.; Sheehan, William: Lomonosov, the discovery of Venus's atmosphere, and the eighteenth-century transits of Venus. In: AA (Hopkins Observatory, Williams College, Williamstown, Mass. 01267, USA) (Hrsg.): Journal of Astronomical History and Heritage (Vol. 15, No. 1). USA 2012, ISSN 1440—2807, S. 3–14, Bibcode: 2012JAHH...15....3P.