Желюк Пилип Олексійович

Желюк Пилип Олексійович
Народився	10 грудня 1904(1904-12-10) Тиманівка
Помер	22 лютого 1976(1976-02-22) (71 рік) м. Київ, УРСР, СРСР
Поховання	Тиманівка
Громадянство	СРСР
Національність	Українець
Діяльність	державний діяч
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Пилип Олексійович Желюк (нар. 10 грудня 1904(19041210), село Тиманівка, тепер Тульчинського району Вінницької області — 22 лютого 1976, місто Київ) — український радянський діяч, голова колгоспу імені Суворова Тульчинського району Вінницької області, двічі Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958, 29.11.1974). Депутат Верховної Ради УРСР 5—8-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1976 р.

Народився 10 грудня (27 листопада) 1904 року в селі Тиманівці Подільської губернії у селянській родині.

Трудову діяльність розпочав у сільському господарстві у 1917 році.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1927 роках — секретар Ольгопільського районного комітету ЛКСМУ.

Після організації у 1927 році сільськогосподарської артілі в селі Тиманівці Тульчинського району очолив колгоспну партійну організацію. У 1929 році працював завідувачем земельного відділу Тульчинського районного виконавчого комітету.

У 1929—1941 роках — голова колгоспу «Червоний Жовтень» села Тиманівки Тульчинського району Вінницької області. Без відриву від виробництва закінчив сільськогосподарський технікум. У 1941 році був евакуйований у Семипалатинську область Казахської РСР.

У 1942—1946 роках — у Червоній армії, учасник Другої світової війни з серпня 1942 року. Служив заступником командира роти великокаліберних кулеметів з політчастини 1258-го полку протиповітряної оборони 18-ї армії. У лютому 1943 року був поранений. Пізніше служив начальником продуктово-фуражного постачання 191-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 34-ї винищувально-протитанкової артилерійської бригади.

У 1946—1976 роках — голова колгоспу імені Суворова села Тиманівки Тульчинського району Вінницької області.

Похований у рідному селі Тиманівці Тульчинського району Вінницької області.

• двічі Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958, 29.11.1974)
• три ордени Леніна (, 26.02.1958, 29.11.1974)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Жовтневої революції
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (30.04.1943)
• орден Червоної Зірки (22.04.1945)
• дві Почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР (25.12.1964, 8.10.1966)

Бюст Желюка Пилипа Олексійовича встановлений в центрі села Тиманівка.

На честь Желюка названий дитячий оздоровчий табір, що знаходиться в селі Журавлівці на Вінниччині.

• [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• [2]