Жовтець їдкий
Жовте́ць їдки́й[1], терпибіда[2], искорник[3] (Ranunculus acris) — квіткова рослина з роду жовтець (Ranunculus) родини жовтецевих (Ranunculaceae). Ботанічна характеристикаБагаторічна рослина заввишки 20-50 см з коротким розгалуженим кореневищем. Гемікриптофіт.
Схожий на жовтець золотистий, який відрізняється запушеними плодиками і 3-5 — лопатевими прикореневими листками. ПоширенняРосте на луках, галявинах, полях. Поширений в Європі та Азії. Хімічний складНадземна частина у свіжому вигляді містить протоанемонін (анемонол), сапонін, дубильні речовини, флавонові і сердечні глікозиди. У листках знайдено 100—170 мг% аскорбінової кислоти, 12 — 13 мг% каротину, в плодах — 16 — 18 % жирної олії. Отруйна рослина. ЗастосуванняПрепарати жовтеця їдкого лікують туберкульоз шкіри. Малі дози протоанемоніну вчиняють стимулювальну дію на центральну нервову систему, активують елементи ретикуло-ендотеліальної системи, збільшують кількість еритроцитів і гемоглобіну. Також протоанемонін має антимікробні і фунгіцидні властивості відносно стафілококу, кишкової палички, білої плісняви. У більших дозах викликає роз'ятрювання і некроз тканин. Сік листя виявляє активність відносно дизентирійного мікробу Зонне. Свіжу рослину використовують в гомеопатії. У ветеринарній медицині протоанемонін діє як засіб, що сприяє відновленню тканин і сильно прискорює заживлення ран. В народній медицині квіти у невеликих дозах використовують при захворюваннях печінки, бронхіті, зубному болю. Відвар квіток має інсектицидні властивості, його можна використовувати для боротьби з клопами і тарганами. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|