Жозе Перасіо Берхун (порт. José Perácio Berjun, 2 листопада 1917, Нова-Ліма — 10 березня 1977, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуб «Фламенго», а також національну збірну Бразилії.
Триразовий переможець Ліги Мінейро. Триразовий переможець Ліги Каріока.
Клубна кар'єра
У футболі дебютував 1932 року виступами за команду «Вілла Нова», в якій провів чотири сезони.
Протягом 1937—1940 років захищав кольори клубу «Ботафогу».
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фламенго», до складу якого приєднався 1941 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Фламенго» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,79 голу за гру першості.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Канто до Ріо», за команду якого виступав протягом 1950—1951 років.
Виступи за збірну
1938 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 6 матчів, забивши 4 голи[2][3].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1938 року у Франції, де зіграв проти Польщі (6-5, забив 2 гола)[4], Чехословаччини (1-1)[5], Італії (1-2)[6] і Швеції (4-2, гол)[7], а команда здобула бронзові нагороди.
Статистика виступів за збірну