Жолдаки
Жолдаки́ — станове козацьке село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 149 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кузьківська сільська рада. ГеографіяСело Жолдаки знаходиться на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Новомутин, на протилежному березі — село Заболотове. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. До села примикає великий лісовий масив (дуб, осика, сосна). НазваЗа Польщі żоłdak — це назва найманого вояка, що отримував żоłd, тобто платню.[1] ІсторіяЗасноване 1721. При гетьмані Івані Скоропадському служилі жолдаки (жолнери) попросили у гетьмана біля урочища Стара на березі Сейму землю для поселення своїх сімей. Так і виникло село Жолдаки. 1726, після ревізії власностей покійного гетьмана Івана Мазепи, населення Жолдаків приписане до «Батуринського присуду»[2]. А 1729 село було вже настільки значним, що в ньому побудували церкву. Кріпосне московське право на село Жолдаки не поширилося, бо тут мешкали заможні станові козаки. В кінці XIX і на початку XX століття основні маси орної землі, ліси, луки зосередилися в їхніх руках. Це були козаки А. Лелека, І. Максименко, І. Ткаченко, родина Каліфських та інші. Кожен з них мав по 25-30 десятин землі. І. Качура володів 70 десятинами. Малоземельні та безземельні селяни змушені були йти в найми або до поміщика Терещенка. Деякі селяни виїжджали на Далекий Схід або на Кубань. 1917 село визнало владу УНР, згодом — Української держави Гетьмана Павла Скоропадського. 1919 окуповано по черзі російськими комуністами та монархістами. Стабільний окупаційний режим московських більшовиків встановлено 1921. Комуністичні ГолодомориКолективізація в Жолдаках розпочалася в 1930 році. На місці пограбованої комуністами садиби козака І. Ткаченка окупанти створили колгосп, у який зігнали місцевих селян. У 1931 комуністи сколотили ще два колгоспи: «Третій вирішальний» та «Червоний Перекоп». Після цього почали терор голодом, від якого гинули переважно старі та діти. У вересні 1941 сталіністи, які організували Голодомор, утекли із села, а через 2 роки у вересні 1943 року вони знову прийшли сюди. 1946 року в селі знову організовано голод, яким убивали або упокорювали членів родин солдатів, насильно загнаних у сталінську армію. 1959 жолдаківський колгосп було приєднано до колгоспу «Україна» (центральна садиба — с. Кузьки). СьогоденняНа території села діє будинок відпочинку, зведений силами каторжних працівників під час Голодомору 1933 року. Також літній табір для відпочинку школярів. Пам'ятки
Відомі люди
ПриміткиПосиланняПогода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] |