Жуль Массне фр. Jules Massenet Ім'я при народженні фр. Jules Émile Frédéric Massenet Народився 12 травня 1842 (1842-05-12 ) [ 2] [ 3] […] Montaud d Луара Франція [ 5] [ 6] Помер 13 серпня 1912 (1912-08-13 ) [ 1] [ 2] […] (70 років) Париж [ 1] [ 7] [ 5] злоякісна пухлина Поховання cemetery in Égreville d Країна Франція Діяльність композитор музикознавець музичний педагог викладач університету піаніст лібретист органіст Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю Ліцей Сент-Луї Вчителі Наполеон Анрі Ребер d Амбруаз Тома Франсуа Бенуа d Марі Габріель Огюстен Савар d François Bazin d Відомі учні Шарль Кьоклен d Спірідон Самарас Мон Шельдеруп d Rose Caron d Eugène-Philippe Bellenot d Джордже Енеску Знання мов французька [ 8] [ 9] Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю Членство Академія красних мистецтв Франції [ 10] Royal Philharmonic Society d Higher Council for Fine Arts d Жанр опера класична музика ораторія оперета сценічна музика балет Magnum opus Вертер Манон Don Quichotte d Cendrillon d Таїс[d] Іродіада (опера) Посада президент[d] президент[d] Рід Massenet family d Батько Алексіс Масне d Брати, сестри Огюст Масне d У шлюбі з Нінон де Грессі d Діти Жульєтт Масне d Автограф Нагороди IMDb ID 0557238
Жуль Массне́ (фр. Jules Massenet ; 12 травня 1842 , Монто, біля Сент-Етьєна — 13 серпня 1912 , Париж ) — французький композитор .
Народився в родині директора заводу, музичну освіту одержав в паризькій консерваторії по класах фортепіано в Лорана, гармонії в Ребера й композиції в Тома . Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час одержав широку популярність після першого виконання його оркестрової сюїти.
В 1867 в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан », «Марія Магдалина», «Король Лахорский». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський і ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії, і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє , Ернест Шоссон , Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти.
Творча спадщина композитора містить у собі кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон-Кіхот» (1910, по Ж. Лоррену), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси й інші твори.
«Есмеральда » (Esméralda) — 1865, не закінчена.
«Кубок фульського короля » (La coupe du roi de Thulé) — 1866, не ставилася.
«Двоюрідна бабуся
«Манфред » (Manfred) — 1869, не закінчена.
«Медуза » (Méduse) — 1870.
«Дон Сезар де Базан » (Don César de Bazan) — 1872 (друга редакція — 1888).
«Чудовий Бель-Буль » (L'adorable Bel'-Boul) — 1874.
«Тамплієри » (Les templiers) — 1875, втрачена.
«Беранжера та Анатоль » (Bérangère et Anatole) — 1876.
«Король Лахорський
«Роберт Французький » (Robert de France) — 1880, втрачена.
«Жирондисти » (Les Girondins) — 1881, втрачена.
«Іродіада
«Манон
«Сід
«Есклармонда
«Маг » (Le mage) — 1891.
«Вертер
«Таїс
«Портрет Манон » (Le portrait de Manon) — 1894.
«Наваррка » (La Navarraise) — 1894.
«Амадіс » (Amadis) — 1895 (поставлена в 1922).
«Сафо » (Sapho) — 1897 (друга редакція — 1909).
«Попелюшка
«Гризельда » (Grisélidis) — 1901.
«Жонглер Богоматері
«Керубіно » (Chérubin) — 1905.
«Аріадна » (Ariane) — 1906.
«Тереза » (Thérèse) — 1907.
«Вакх » (Bacchus) — 1909.
«Дон Кіхот
«Рим » (Roma) — 1912.
«Панург » (Panurge) — 1913.
«Клеопатра » (Cléopâtre) — 1914.
«Давид Ріццо» (David Rizzio) -1863.
«Марія Магдалина» (Marie-Magdeleine) — 1873.«Єва» (Ève) — 1875.
«Нарцис» (Narcisse) — 1877.
«Богородиця» (La Vierge) — 1880.
«Вавилон» (Biblis) — 1886.
«Земля Обітована» (La Terre promise) — 1900.
«Куранти» (Le carillon) — 1892.
«Цикада» (La cigale) — 1904.
«Тореадор» (Espada) — 1908.
Перша сюїта — 1865.
Угорські сцени — 1871.
Драматичні сцени — 1873.
Мальовничі сцени — 1874.
Неаполітанські сцени — 1876.
Феєричні сцени — 1879.
ельзаська сцени — 1881.
Концертна увертюра — 1863.
Увертюра «Федра» — 1873.
Увертюра «Брюмер» — 1899.
Велика концертна фантазія «Пророк» — 1861.
Сюїта «Помпея» — 1866.
Фантазія «Фламандська весілля» — 1867.
Фантазія «Повернення каравану» — 1867.
Симфонічна поема «Видіння» — 1890.
«Ерінії» (в тому числі «Елегія» ) — 1873.
«Драма епохи Філіпа II» — 1875.
«Життя богеми» — 1876.
«Гетьман» — 1877.
«Собор Паризької Богоматері» — 1879.
«Михайло Строгов» — 1880.
«Нана-Сахін» — 1883.
«Федора» — 1884.
«Крокодил» — 1900.
«Федра» — 1900.
«Цвіркун на печі» — 1904.
«Плащ короля» — 1907.
«Білосніжка і сім гномів» — 1909.
«Єрусалим» — 1914.
Проблеми з програванням файлу? Див. довідку . Більш 200 пісень та романсів на вірші Армана Сильвестра, Альфреда де Мюссе , Віктора Гюго, Теофіля Готьє, Луї Жалье, Мольєра та інших.
П'єси для фортепіано.
Завершив та оркестрував оперу Лео Деліба «Касія» — 1893.
Jean-Christophe Branger, Manon de Jules Massenet ou le Crépuscule de l'opéra-comique , éditions Serpenoise , 2000.
Le Livret d'opéra au temps de Massenet (actes de colloque), Presses universitaires de Saint-Etienne, 2002.Jules Massenet, Mes Souvenirs , réédition, 2006.
Кремлёв Ю. А. Жюль Массне . — М.: Музыка, 1969
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Наука Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
.jpg)
