У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою:
Журавники .
Жура́вники (давніше — Дружкопіль , пол. Druszkopol ) — село в Україні , у Луцькому районі Волинської області . Населення становить 845 осіб.
Розташоване на автомагістралі Львів — Луцьк .
Географія
Селом протікає річка Липа . На південь від села розташоване заповідне урочище «Красна Гора» .
Історія
Дружкопіль на мапі Зигмунда Герстмана
Церковний і свіцький хор в містечку Дружкопіль (тепер село Журавники) під керівництвом диригента В. Іщука. 1920-ті роки.
Учні перед школою в селі Журавники (Дружкопіль). 1938 рік.
Село раніше було містечком і мало назву Дружкопіль . За привілеєм короля Яна ІІІ Собєського від 23 березня 1684 р. Дружкопіль користувався магдебурзьким правом .
Вчителі перед школою в селі Журавники (Дружкопіль). 1938 рік.
Учні перед школою в селі Журавники (Дружкопіль). 1930-ті. У першому рядку зверху, стоять зліва 10-й Василь Босий, 11-й Федір Яворський.
Учениці в селі Журавники (Дружкопіль). 1938 рік. Посередині сидить Зінаїда Лещук (Яворська) в майбутньому була вчителькою в селі 34 роки.
Дружина місцевого дідича Івана (Яна) Журавницького — Олена Копоть-Журавницька (1525-?) вважається зачинателькою української жіночої поезії[ 1] .
У 1906 році село Бранської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії . Відстань від повітового міста 60 верст, від волості 4. Дворів 134, мешканців 1278[ 2] .
З 1917 по 1921 рік село перебувало в складі Української Народної Республіки . На 1928 рік у селі діяло товариство "Просвіта" яке налічувало від 200-250 чоловік.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 861 особа, з яких 424 чоловіки та 437 жінок.[ 3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 836 осіб.[ 4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 5]
Релігія
Дмитрівський храм
Найзначнішою спорудою в селі Журавниках є церква святого великомученика Димитрія Солунського . Храм збудовано 1905 року на кошти місцевого землевласника — італійського графа Рафаїла де Боссаліні та його дружини Катерини. Граф перебував на службі в російського царя і похований у каплиці сусіднього села Брани .
У 2005 році місцева громада відзначила 100-ліття храму[ 6] .
Відомі люди
Грушецький Іван — поручик Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі старшого курсу 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Старшина Спільної юнацької школи.
Марко Журавницький , тут жив і працював[джерело? ] .
Світлини
Примітки
↑ http://postup.brama.com/usual.php?what=27415 [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine .] Стоянів та Журавники на волинському кордоні
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 11 серпня 2019 .
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019 .
↑ http://pravoslavye.org.ua/index.php?action=fullinfo&r_type=news&id=8974 10.11.2005. ЛУЦЬК. Свято-Димитріївському храму — 100 років
Література
Жура́вники // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.207
Посилання