Залицяння
Залицяння — маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і таке інше.[1] У соціології — доінтимна і після інтимна, шлюбна, поведінка людей, період, коли пари знайомляться та обмірковують заручини чи шлюб; у біології — поведінка тварин, період, коли самка чи самець обирає партнера з найкращими генами для спаровування. РоліЗазвичай, активною стороною при залицянні є самець, а пасивною — самиця. Це пов'язано з тим, що самиця цінна бо відповідальна за розвиток потомства.[2] У традиційних людських суспільствах, зазвичай, активний чоловік; жінка, яка проявляє занадто велику енергію в цьому відношенні або чоловік, який не хоче залицятися, піддаються осуду. У сучасних суспільствах жінка може виступати ініціатором залицяння. При полігамних відносинах, самець під час залицяння зацікавлений у якнайшвидшому спарюванні, щоб перейти до наступної самиці, в той час як самка намагається збільшити період залицяння, щоб обрати найдостойнішого самця з багатьох варіантів.[3] ФункціїГоловне завдання залицяння — допомогти самиці обрати найздоровішого та найміцнішого самця її виду.[4] Крім цього, залицяння змушує самку і самця погоджувати свої дії під час спаровування і прискорює гормональний розвиток самки. Поведінка під час залицяння
ВідхиленняГенетичні мутації можуть викликати відхилення при залицянні, що ведуть до унеможливлювання спаровування. Наприклад, у комах порушується структура пісні самця або він адресує її представникам своєї статі.[5] Примітки
Посилання
Information related to Залицяння |