| Захаревич Михайло Васильович |
|---|
| Народився | 26 вересня 1950(1950-09-26) (74 роки) 
Сосонка, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
|---|
| Країна |  СРСР
 Україна |
|---|
| Національність | українець |
|---|
| Діяльність | актор, театральний діяч |
|---|
| Alma mater | Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1972) |
|---|
| Заклад | Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик», КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР, Запорізький обласний театр ляльок, КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Міністерство культури України, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Український культурний фонд |
|---|
| Нагороди | |
|---|
|
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Захаревич.
Миха́йло Васи́льович Захаре́вич ( 26 вересня 1950, Сосонка) — український актор, генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народний артист України (2004). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2017).
Життєпис
Народився 26 вересня 1950 у селі Сосонка, (Вінницький район, Вінницька область).
У 1972 закінчив Харківський інститут мистецтв імені Івана Котляревського, у 1989 році — Всесоюзний інститут підвищення кваліфікації працівників культури зі спеціальності менеджер.
У 1967—1968 — актор Вінницького обласного театру ляльок.
1972—1981 — актор Запорізького музично-драматичного театру ім. М. Щорса.
У 1981—1983 — заступник директора, 1983—1984 — директор Запорізького обласного театру ляльок.
У 1984—1992 — директор Запорізького музично-драматичного театру ім. М. Щорса.
У 1992—1994 — директор Київського академічного українського драматичного театру імені І. Франка.
З 1994 — генеральний директор Національного академічного драматичного театру імені І. Франка.
У 1996—2000 — перший заступник Міністра культури і мистецтв України[1][2].
2016 року захистив дисертацію «Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у динаміці соціокультурних перетворень 1920—2001 років»[3], отримавши звання доктор філософії.
З 2018 року — генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені І. Франка.
Доцент Київського національного університету театру, кіно, телебачення імені І. Карпенка-Карого. Автор численних статей, присвячених історії театру ім. І. Франка, економічним та адміністративним засадам функціонування театрального закладу[4].
З 1 лютого по 9 квітня 2021 року — голова Українського культурного фонду[5][6][7][8][9].
Ролі в театрі
- Збишек — «Мораль пані Дульської» Г. Запольської,
- Малахов — «Зупиніть Малахова» Г. Агранова,
- Люсіндо — «Закохана витівниця» Лопе де Вега,
- Валерик — «Третя патетична» М. Погодіна.
Нагороди
- 1989 — Заслужений працівник культури України
- 1999, 24 лютого — Заслужений діяч мистецтв України — за значний особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки[10]
- 2000, 17 січня — Почесна грамота Кабінету Міністрів України — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високі досягнення у професійній діяльності[11]
- 2004, 21 серпня — Народний артист України — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, науковий та духовний розвиток України, зразкове виконання службового і військового обов'язку, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 13-ї річниці незалежності України[12]
- 2010, 27 січня — Орден князя Ярослава Мудрого V ст. — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високий професіоналізм та з нагоди 90-ї річниці заснування Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка[13]
- 2015, 27 березня — Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність, високу професійну майстерність[14]
Примітки
Посилання
