Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Захарчук Дмитро Васильович

Захарчук Дмитро Васильович
 Матрос[1]
Загальна інформація
Народження31 травня 1974(1974-05-31)
Київ
Смерть5 жовтня 2022(2022-10-05) (48 років)
Херсонщина
ПсевдоБорода
Військова служба
Роки служби2014—2020 (?), 2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Гірська піхота
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна (з 2014)
Командування
Оперативне командування «Південь»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)

Дмитро́ Васи́льович Захарчу́к (31 травня 1974, Київ — 5 жовтня 2022, Херсонський напрямок)  — солдат[2][3] Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Чемпіон Європи (двічі) та призер Чемпіонату світу з плавання в ластах.

Життєпис

Дмитро Васильович Захарчук народився 31 травня 1974 року в Києві, у селищі Биківня.

Навчався в школі № 23 (нині — Спеціалізована школа № 23 Деснянського району міста, Путивльська вул., 35).

З дитинства активно займався спортом, був вихованцем Київської спортивної школи з плавання (ДЮСШ «Аквалідер»). У кінці 80-х — на початку 90-х років двічі ставав чемпіоном Європи з плавання в ластах, у 1992 як представник України виборов призове місце на чемпіонаті світу.[4] Майстер спорту міжнародного класу з підводного спорту. Також був кандидатом у майстри спорту з боксу, захоплювався спортивною стрільбою (пістолет, карабін).

Здобув вищу юридичну освіту, став магістром права. Працював в охоронній сфері, зокрема, керівником служби безпеки однієї з провідних українських компаній.

У серпні 2014 року добровільно долучився до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де став розвідником-снайпером. У складі 128-ї ОГШБр брав участь у боях за Дебальцеве та його околиці взимку 2015 року, пройшовши найгарячіші точки Дебальцевського плацдарму — Рідкодуб, Нікішине, Кам'янку. Зумів вийти з оточення під Дебальцевим («дебальцевський котел»). За мужність і героїзм, проявлені в боях під Дебальцевим, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Після демобілізації повернувся до попередньої роботи. У вільний час займався підводним плаванням, а також брав участь у походах до історико-культурного заповідника «Трахтемирів», де долучався до науково-практичних конференцій та експедицій історико-краєзнавчого спрямування.

Узимку 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ, Дмитро Захарчук повернувся до лав Збройних сил України. Ділився досвідом із молодими бійцями.

Загинув 5 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку. У Дмитра Захарчука залишилися дружина й троє дітей — двоє синів і дочка.

Похований 10 жовтня 2022 на Байковому кладовищі в Києві.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Примітки

  1. а б Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. а б На школі Деснянського району відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику
  3. В Указі Президента України від 26 лютого 2015 року про нагородження вказано звання матрос
  4. У боях під Херсоном загинув чемпіон Європи Дмитро Захарчук, - СКУ
  5. Борисенко, Тетяна (12 грудня 2024). У Києві ще 12 вулиць і скверів отримали нові назви. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  6. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проєкту рішення Київської міської ради про перейменування вулиці Ушицької в Деснянському районі

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya