Західносемітські мови — це група семітських мов згідно з запропонованою класифікацією стародавніх семітських мов, термін вперше ввів у 1883 році Фріц Хоммель.[1][2][3]
Ефіосемітські та південноаравійські мови мають спільні риси, і їх часто об’єднують у південносемітську підгрупу.[5] Точна класифікація арабської мови в межах семітської мовної сім'ї і досі є предметом дискусій. У старішій класифікації вона належить до південносемітської підгрупи.[7] Однак Хетцрон і Хюнергард тісніше пов'язують її з північно-західними семітськими мовами, і таким чином вони утворюють центральносемітську групу.[5] Деякі семітисти додержуються давнішої класифікації, заснованої на відмінній рисі розбитої множини. Деякі лінгвісти також стверджують, що етеокіпрська мова була північно-західною семітською мовою, якою розмовляли на стародавньому Кіпрі.
↑Aaron D. Rubin (2008). The subgrouping of the Semitic languages. Language and Linguistics Compass. Blackwell Publishing Ltd. 2 (1): 61—84. doi:10.1111/j.1749-818x.2007.00044.x. P. Haupt (1878) first recognized that the qatala past tense found in West Semitic was an innovation, and that the Akkadian prefixed past tense must be archaic. It was F. Hommel, however, who recognized the implications of this for the subgrouping of Semitic; cf. Hommel(1883: 63, 442; 1892: 92–97; 1926: 75–82).