За́єць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
Українське слово «заєць» походить від прасл.*zajęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.
За першою версією, це слово походить від пра-і.є.*ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з дав.-інд.háyas («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірм.Ձի, дзі («кінь»), лит.žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з лат.haedus («цап»), гот.gaits («коза»), лит.zuĩkis («заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець».
Згідно з другою версією, *zajęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zajęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний*ę утворився зі сполучення *ьn.
Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з лит.žаĩbas («блискавка») або з грец.γαἶα («земля»)[1][2].
Спосіб життя
Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у власній безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.
Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.
Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) — рідкісний в межах України.
Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів — головними з них. Через малу чисельність в Україні зайця білого, цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.