Землетрус на Байкалі (1862)
Землетрус на Байкалі 1862 року, відомий як Цага́нський землетрус (рос. Цага́нское землетрясение), — триденний землетрус, що сягнув найдужчої сили 11 січня 1862 (31 грудня 1861 за старим стилем) близько о 14:00 години за місцевим часом. Епіцентр, силою 10 балів, був у північно-східній частині дельти річки Селенги. Підземні поштовхи, потужністю 8 балів, відчувалися в Іркутську. Також поштовхи різної сили реєструвалися в Тунці, Верхньоудинську (сучасне Улан-Уде), Ілімську, Кіренську та в Монголії, частково було зворушено кордони Китаю. ОписЗемлетрус отримав назву Цаганського за однойменним степом на східному березі Байкалу, частина якого, площею 230 км², пішла під воду, а на її місці утворилася затока Провал. Перші поштовхи сталися увечері 9 січня. Другі були 10 січня. Треті та найсильніші поштовхи припали на 11 січня. О 14 години почувся сильний підземний гул, після чого через тріщини, що утворилися в льоду Байкалу, вода стала повільно затоплювати Цаганський степ з 5 улусами, в котрих знаходилося 310 будинків і 357 юрт[2]. Постраждали приблизно 1300 жителів п'яти бурятських улусів[3]. Загинуло 3 людини[4][5] та 17 тисяч голів худоби[2]. Іркутськ стрясало 10 та 11 січня. «Іркутський літопис» так описує цю подію[2]:
Цаганський землетрус став першою сейсмічною подією у Східному Сибіру, наслідки якої вивчалися на досить високому науковому рівні. Основні праці з вивчення землетрусу було проведено членами Сибірського відділу Імператорського Російського географічного товариства. Див. такожПримітки
Література
|