Землетрус на Байкалі (1862)

Землетрус на Байкалі

Дата	11 січня 1862 року
Місцевий час	01:35 UTC
Магнітуда	7.5 Mw
Глибини	8.5 - 9.0 км
Епіцентр	Дельта річки Селенги 52°03′ пн. ш. 106°07′ сх. д. / 52.050° пн. ш. 106.117° сх. д. / 52.050; 106.117
Постраждалі країни (території)	Росія  Монголія  КНР
Повторні поштовхи	9 - 10 січня
Цунамі	Так[1]
Жертви	>1000 осіб

Землетрус на Байкалі 1862 року, відомий як Цага́нський землетрус (рос. Цага́нское землетрясение), — триденний землетрус, що сягнув найдужчої сили 11 січня 1862 (31 грудня 1861 за старим стилем) близько о 14:00 години за місцевим часом. Епіцентр, силою 10 балів, був у північно-східній частині дельти річки Селенги. Підземні поштовхи, потужністю 8 балів, відчувалися в Іркутську. Також поштовхи різної сили реєструвалися в Тунці, Верхньоудинську (сучасне Улан-Уде), Ілімську, Кіренську та в Монголії, частково було зворушено кордони Китаю.

Землетрус отримав назву Цаганського за однойменним степом на східному березі Байкалу, частина якого, площею 230 км², пішла під воду, а на її місці утворилася затока Провал.

Перші поштовхи сталися увечері 9 січня. Другі були 10 січня. Треті та найсильніші поштовхи припали на 11 січня. О 14 години почувся сильний підземний гул, після чого через тріщини, що утворилися в льоду Байкалу, вода стала повільно затоплювати Цаганський степ з 5 улусами, в котрих знаходилося 310 будинків і 357 юрт^[2]. Постраждали приблизно 1300 жителів п'яти бурятських улусів^[3]. Загинуло 3 людини^[4][5] та 17 тисяч голів худоби^[2].

Іркутськ стрясало 10 та 11 січня. «Іркутський літопис» так описує цю подію^[2]:

О 2 год. 18 м. пополудні пролунав сильний удар землетрусу, який тривав хвилини дві. У місті захиталися і затріщали усі будівлі, дзвони дзвонили в усіх церквах самі собою, люди не могли триматися на ногах. На річках Ангарі та Ушаківці був сильний шум і тріск від криги, що ламається. Оригінальний текст (рос.) В 2 ч. 18 м. пополудни раздался сильный удар землетрясения, продолжавшийся минуты две. В городе закачались и затрещали все строения, колокола звонили во всех церквах сами собою, люди не могли держаться на ногах. На реках Ангаре и Ушаковке был сильный шум и треск от ломающегося льда…

Цаганський землетрус став першою сейсмічною подією у Східному Сибіру, наслідки якої вивчалися на досить високому науковому рівні. Основні праці з вивчення землетрусу було проведено членами Сибірського відділу Імператорського Російського географічного товариства.

• (рос.) Лопатин Н.О. О Землетрясениях при устье реки Селенги и около этой местности // Амур : газета. — 1862. — № 11.
• (рос.) Фитингоф А. Описание местности при устье реки Селенги, опустившихся от землетрясений 30 и 31 декабря 1861 года // Горный журнал. — 1865. — Т. 3, № 7. — С. 95—101.
• (рос.) Сибирская советская энциклопедия / М. К. Азадовский. — М. : Правда, 1931. — Т. 2. — С. 1152.
• (рос.) Голонецкий С. И. Землетрясения в Иркутске. — Иркутск : Имя, 1997. — 94 с. — ISBN 5-900529-08-8.
• (рос.) Лунина О.В., Андреев А.В., Гладков А.С.. По следам Цаганского землетрясения 1862 г. на Байкале: результаты исследований вторичных косейсмических деформаций в рыхлых осадках // Геология и геофизика : журнал. — 2012. — Т. 53, № № 6. — С. 775—796.
• (рос.) Тулохонов А. К. и др. Природная микролетопись новейших событий в бассейне озера Байкал // Геология и геофизика. — 2006. — Т. 47, № №. 9. — С. 1043—1046. Архівовано з джерела 2 жовтня 2013.
• (рос.) Вологина Е. Г. и др. Осадконакопление в заливе Провал (озеро Байкал) после сейсмогенного опускания участка дельты Селенги // Геология и геофизика : журнал. — 2010. — Т. 51, № 12. — С. 1640—1651.