Зленко Андрій Никифорович

Зленко Андрій Никифорович
Народився	15 липня 1905(1905-07-15)  Абазівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	20 лютого 1976(1976-02-20) (70 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут червоної професури при ВУЦВК
Партія	КПРС
Діти	Зленко Валентина Андріївна
Нагороди

Андрій Никифорович Зленко (15 липня 1905(19050715), село Абазівка Абазівської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області — 20 лютого 1976, Київ) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1940—1946  і 1949—1952 р. Член нелегального ЦК КП(б)У в 1942—1943 роках. Член ЦК КП(б)У в 1946—1949 роках.

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1914 році в сільському господарстві. З 1922 року — секретар комсомольської організації села Абазівки; з 1925 року — секретар Абазівської сільської ради Полтавського округу. У 1927—1929 роках — служба в рядах Червоної армії.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету.

У 1931—1934 роках — на керівній комсомольській роботі: керівник пропагандистської групи ЦК ЛКСМУ в Одеській, Київській та Вінницькій областях.

З 1934 по 1937 рік навчався в інституті Червоної професури.

У 1937—1939 роках — інструктор, заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України. З квітня по грудень 1939 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У. У грудні 1939—1947 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У.

Брав активну участь в організації радянського партизанського руху в Україні під час німецько-радянської війни. Був членом і заступником начальника оперативної групи Військової ради Південно-Західного фронту.

Освіта вища. У 1947 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

У вересні 1947 — березні 1948 року — інспектор ЦК КП(б) України.

У березні (затв.) 1948 — лютому 1951 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б) України.

У лютому 1951 — квітні 1955 року — інспектор ЦК КП України.

31 березня 1955 — 22 грудня 1970 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.

З грудня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.

Помер у 70-річному віці 20 лютого 1976 року. Похований на Байковому кладовищі міста Києва разом з родиною (ділянка № 43, навпроти Вознесенської церкви).

Донька — науковиця (історикиня та економістка), доктор історичних наук Валентина Зленко (1936—2023).

• Державний устрій Української РСР. — К. : Держполітвидав УРСР, 1959. — 61 с.
• Ради — всеохоплююча організація народу / А. Н. Зленко. — К. : Політвидав України, 1966. — 68 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.
• Державний і суспільний устрій Української РСР. — К. : Політвидав України, 1971. — 100 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.

• орден Червоного Прапора (1.04.1943)
• орден Богдана Хмельницького ІІ-го ст. (2.05.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948, 14.07.1965)
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст.
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Зленко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 832.

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)