У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Золота медаль.
Золота́ меда́ль Королі́вського астрономі́чного товари́ства — найвища нагорода Лондонського королівського астрономічного товариства.
Історія
Нагороду вручають з 1824 року. Срібні медалі також вручали у 1824 і 1827 роках,[1] але від цієї практики швидко відмовилися, натомість РАН заснувала інші нагороди. До 1833 були випадки, коли медаллю нагороджували одночасно кількох людей, із 1833 вручали тільки одну медаль на рік. 1846 року, після відкриття Нептуна, виникла суперечка — кого нагороджувати золотою медаллю, оскільки на неї з рівними правами претендували Джон Адамс і Урбен Левер'є. У результаті золоту медаль у 1847—1848 не було вручено нікому. Замість неї 1848 року вручили 12 пам'ятних медалей, серед нагороджених були Д. Адамс і Левер'є, а з 1849 відновлено нагородження однією золотою медаллю щорічно. Д. Адамс і У. Левер'є отримали золоті медалі в 1866 і 1868 роках відповідно.
Практика щорічного нагородження однією золотою медаллю тривала до 1963 року, за винятком 1867 і 1886 років, коли було вручено по 2 золоті медалі. Бували роки, коли золотої медалі не удостоювався ніхто.
З 1964 Королівське астрономічне товариство щорічно вручає дві золоті медалі — за видатні досягнення в геофізиці, сонячній фізиці, сонячно-земній фізиці або науках про землю («G-медаль»), та за видатні досягнення в астрономії, космології, астрофізиці, астрохімії та ін. («А-медаль»).
На медалі зображено 40-футовий телескоп, який сконструював сер Вільям Гершел, перший президент РАН.
Лауреати Золотої Медалі
XIX століття
- 1824 Чарлз Беббідж, Йоганн Франц Енке
- 1826 Джон Гершель, Джеймс Саут, Василь Струве
- 1827 Френсіс Бейлі
- 1828 Томас Брисбен, Джеймс Данлоп, Кароліна Гершель
- 1829 Вільям Пірсон, Фрідріх-Вільгельм Бессель, Генріх Християн Шумахер
- 1830 Вільям Річардсон, Йоганн Франц Енке
- 1831 Генрі Кетер, Марі Шарль Дамуазо
- 1833 Джордж Бідделл Ері
- 1835 Мануель Джон Джонсон
- 1836 Джон Гершель
- 1837 Отто Август Розенбергер
- 1839 Джон Роттслі
- 1840 Джованні Антоніо Амедео Плана
- 1841 Фрідріх Вільгельм Бессель
- 1842 Петер Андреас Ганзен
- 1843 Френсіс Бейлі
- 1845 Генрі Вільям Сміт
- 1846 Джордж Біддель Ейрі
- 1849 Вільям Ласселл
- 1850 Отто Васильович Струве
- 1851 Аннібале де Гаспаріс
- 1852 Християн Іванович Петерс
- 1853 Джон Рассел Гайнд
- 1854 Карл Людвіг Християн Рюмкер
- 1855 Вільям Рюттер Дейвз
- 1856 Роберт Грант
- 1857 Генріх Швабе
- 1858 Роберт Мейн
- 1859 Річард Кристофер Керрінгтон
- 1860 Петер Андреас Ганзен
- 1861 Герман Майєр Соломон Гольдшмідт
- 1862 Воррен Де ла Рю
- 1863 Фрідрих Вільгельм Август Аргеландер
- 1865 Джордж Філліпс Бонд
- 1866 Джон Кауч Адамс
- 1867 Вільям Гаґґінс, Вільям Аллен Міллер
- 1868 Урбен Левер'є
- 1869 Едвард Джеймс Стоун
- 1870 Шарль Ежен Делоне
- 1872 Джованні Скіапареллі
- 1874 Саймон Ньюкомб
- 1875 Генріх Луї д'Аррест
- 1876 Урбен Левер'є
- 1878 Ерколе Дембовський
- 1879 Асаф Голл
- 1881 Аксель Меллер
- 1882 Девід Ґілл
- 1883 Бенджамін Апторп Гулд
- 1884 Ендрю Енслі Коммон
- 1885 Вільям Гаґґінс,
- 1886 Едуард Чарлз Пікерінг, Чарльз Прітчард
- 1887 Джордж Вільям Хілл
- 1888 Артур Ауверс
- 1889 Моріс Лоеві
- 1892 Джордж Дарвін
- 1893 Герман Карл Фогель
- 1894 Шерберн Веслі Бернгем
- 1895 Ісаак Робертс
- 1896 Сет Карло Чандлер
- 1897 Едвард Емерсон Барнард
- 1898 Вільям Фредерік Деннінг
- 1899 Френк Мак-Клин
- 1900 Анрі Пуанкаре
XX століття (до 1964 року)
XX століття (від 1964 року)
XXI століття
Інші медалі
Срібна медаль
Двічі Лондонське королівське астрономічне товариство вручало срібні медалі, однак цю практику було припинено.
Срібних медалей удостоєні:
Пам'ятні медалі 1848
Пам'ятні медалі 1848 року отримали такі вчені:
Примітки
Література
Посилання
.svg){kind=small}
